У США схвалили «Закон про виняткову важливість вивчення комунізму»

Палата представників Конгресу США ухвалила законопроєкт, який має посилити вивчення комунізму в освітніх програмах країни.

Про це  повідомила Посол України в США Оксана Макарова.

Законопроєкт за поданням конгресменки Марії Ельвіри Салазар, республіканки з Флориди, ухвалили 6 грудня 327 голосами (171 республіканець, 156 демократів) проти 62.

Закон покликаний допомогти сім'ям, громадським та освітнім установам ознайомити учнів з сутністю ідеологій, що суперечать ключовим для США принципам свободи та демократії.

"У тексті окремо наголошується на небезпеці комунізму та подібних політичних ідеологій, а також зазначається, що спроби впровадження комунізму призвели до знищення понад 100 мільйонів осіб у світі", – зазначила Макарова у своєму дописі.

Розробка та впровадження програми покладено на Фундацію пам'яті жертв комунізму.

За словами Оксани Макарової, такий законодавчий крок є важливим для підвищення обізнаності американського суспільства про людиноненависницьку сутність комуністичної ідеології.

З повним текстом закону можна ознайомитися за посиланням.

 

Маріан Ґолемб’євський "Стер" – речник польсько-українського порозуміння

Маріан Ґолемб’євський – закинутий парашутом з Англії офіцер Армії Крайової / Делегатури Збройних Сил, член поаківської організації "Воля і Незалежність" (WiN), довголітній політичний в’язень та опозиційний активіст, пов’язаний з "Рухом" та ROPCiO. Його життєва історія під час та одразу після Другої світової війни міцно вписалася у складні польсько-українські відносини.

Корсунь. Фрагмент із книжки "Невиграна війна" Івана Гаврилюка

Жовті Води, Корсунь, Пилявці, Збараж, Зборів — ці назви глибоко вкоренилися в національну пам’ять як символи козацької військової слави. Однак за блиском цих звитяг ховається парадокс: переможний поступ війська Хмельницького затьмарила прикра поразка під Берестечком, а воєнні успіхи так і не стали тривкими політичними здобутками. Чому ж так трапилось? Відповідь на це запитання історик Іван Гаврилюк шукав не загалом у Хмельничинні, а у воєнному мистецтві очільників Козацької революції.

Від Золотої Слободи до Арлінгтонського національного кладовища. Юрко Коцай - перший олімпійський чемпіон українського походження

У світову історію плавання він увійшов як George Harold Kojac – дворазовий олімпійський чемпіон, рекордсмен світу, лікар і полковник Військово-повітряних сил США. Проте за американізованим прізвищем Kojac стояла українська родина Коцаїв із невеликого подільського села Золота Слобода. Історія цієї родини пояснює не лише спортивні успіхи Юрка Коцая, а й життєві принципи, які визначили весь його подальший шлях.

Юрій Бойко-Блохін і його сповнений випробувань шлях до утвердження української нації

Матеріали оперативної розробки за кордоном видатного українського вченого, громадсько-політичного діяча й теоретика українського націоналізму Юрія Бойка-Блохіна дають змогу зрозуміти, чому органи мдб / кдб срср так прискіпливо займалися саме науковцями – істориками, мовознавцями, літературознавцями, археологами. Їхні дослідження витоків української нації, державності, мови, культури неабияк ставали на заваді імперським планам кремлівського керівництва, яке переписувало історію на свій лад.