IN MEMORIAM: Відійшов у вічність науковець Леонід Рудницький

8 грудня у США відійшов у вічність Президент Світової Ради НТШ Леонід Рудницький.

Про це сповістили у Науковому Товаристві ім. Шевченка у США.

"Ділимося сумною вісткою, що 8 грудня 2024 року відійшов Дійсний член НТШ, Президент НТШ, іноземний член НАНУ, літературознавець та громадський діяч, професор Леонід Рудницький. З іменем професора Рудницького пов'язано чимало славних сторінок в історії Наукового Товариства ім. Шевченка в Америці, інтелектуальному житті української діаспори США та Філадельфії, зокрема", - йдеться у повідомленні.

Свої співчуття висловив митрополит Української греко-католицької церкви, голова Філадельфійської архиєпархії в США Борис Ґудзяк:

"Відійшла многогранна людина – християнин, сім'янин, науковець, громадський і духовний діяч — професор Леонід Рудницький. Лише два тижні тому академік Леонід Рудницький та його дружина – професор Ірина Рудницька стали лауреатами Митрополичої нагороди за віддане служіння (Metropolitan Lifetime Service Award). Її вручення стало нагодою для приємного вечора у колі Родини професора Рудницького, який назавжди залишиться теплим спогадом."

Леонід Рудницький народився 8 вересня 1935 року у Львові. Під час Другої світової війни 1944 родина Рудницьких виїхала до Німеччини. 1951-го переїжджає з матір'ю до США. У 1960-му здобув ступінь магістра з ґерманістики в Пенсильванському університеті. 

З 1959-1960 навчального року викладає в університеті Ла-Саль. У 1988-1998 роках, Леонід Рудницький професорує у Пенсильванському університеті у Філадельфії та Українському Католицькому університеті. Тоді ж його обрано директором філії УКУ у Філадельфії (за рекомендацією Йосифа Сліпого), директором Програми центрально- і східно європейських студій уже в університеті Ля-Саль.

У 1985—1986, 1989—1990 він голова Міжнародного товариства ім. Івана Франка у США. У 1992—2006 рр. Президент Світової Ради НТШ. Тривалий час обіймає посаду декана філологічного факультету і члена сенату Українського Вільного Університету в Мюнхені, а від вересня 1998 до 2004 року він був його ректором. Від 2004 і до 2018 був головою релігійного товариства "Свята Софія" у США.

 

Ярослава Музика: зберігачка творів бойчукістів

Підсвідомо відчуваючи небезпеку для заарештованої дружини Ярослави, чоловік Максим Музика сховав твори Михайла Бойчука та його послідовників, що зберігалися вдома, замурувавши роботи між дверима їхньої квартири і суміжнього помешкання сестри. Повернувшись, художниця продовжувала переховувати спадщину Михайла Бойчука, прекрасно розуміючи ступінь ризику.

Платоніда Хоткевич. «Щоб нічого не надрукувала про чоловіка»

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено тоненьку справу на Платоніду Хоткевич – дружину визначного українського діяча Гната Хоткевича, який був репресований сталінським режимом і розстріляний 8 жовтня 1938 року за "участь у контрреволюційній діяльності і шпигунство на користь Німеччини". Дружину ж органи СМЕРШ вистежили після Другої світової війни у Празі і заарештували, "щоб нічого не надрукувала про чоловіка".

"Моя війна". Уривок із книги Валерія Залужного

"Моя війна" — це особиста розповідь генерала Валерія Залужного про шлях від хлопчака до Головнокомандувача Збройних Сил України, а водночас це історія країни, яка прямує до війни: спершу примарної, у можливість якої ніхто не вірив, а згодом великої, ґлобальної, повномасштабної.

Волинь’43: Що замовчує польська історіографія?

Документи польської конспірації, зокрема Делегатури уряду на Край і командування Армії Крайової, свідчать про те, що ситуація на цих теренах у роки Другої світової війни була дуже неоднозначною, а інспіраторами процесу "очищення" Волині від її польського населення виступали не лише українські націоналісти різних відламів, але й совєти, німці та кримінальні елементи.