IN MEMORIAM: Відійшов у вічність науковець Леонід Рудницький

8 грудня у США відійшов у вічність Президент Світової Ради НТШ Леонід Рудницький.

Про це сповістили у Науковому Товаристві ім. Шевченка у США.

"Ділимося сумною вісткою, що 8 грудня 2024 року відійшов Дійсний член НТШ, Президент НТШ, іноземний член НАНУ, літературознавець та громадський діяч, професор Леонід Рудницький. З іменем професора Рудницького пов'язано чимало славних сторінок в історії Наукового Товариства ім. Шевченка в Америці, інтелектуальному житті української діаспори США та Філадельфії, зокрема", - йдеться у повідомленні.

Свої співчуття висловив митрополит Української греко-католицької церкви, голова Філадельфійської архиєпархії в США Борис Ґудзяк:

"Відійшла многогранна людина – християнин, сім'янин, науковець, громадський і духовний діяч — професор Леонід Рудницький. Лише два тижні тому академік Леонід Рудницький та його дружина – професор Ірина Рудницька стали лауреатами Митрополичої нагороди за віддане служіння (Metropolitan Lifetime Service Award). Її вручення стало нагодою для приємного вечора у колі Родини професора Рудницького, який назавжди залишиться теплим спогадом."

Леонід Рудницький народився 8 вересня 1935 року у Львові. Під час Другої світової війни 1944 родина Рудницьких виїхала до Німеччини. 1951-го переїжджає з матір'ю до США. У 1960-му здобув ступінь магістра з ґерманістики в Пенсильванському університеті. 

З 1959-1960 навчального року викладає в університеті Ла-Саль. У 1988-1998 роках, Леонід Рудницький професорує у Пенсильванському університеті у Філадельфії та Українському Католицькому університеті. Тоді ж його обрано директором філії УКУ у Філадельфії (за рекомендацією Йосифа Сліпого), директором Програми центрально- і східно європейських студій уже в університеті Ля-Саль.

У 1985—1986, 1989—1990 він голова Міжнародного товариства ім. Івана Франка у США. У 1992—2006 рр. Президент Світової Ради НТШ. Тривалий час обіймає посаду декана філологічного факультету і члена сенату Українського Вільного Університету в Мюнхені, а від вересня 1998 до 2004 року він був його ректором. Від 2004 і до 2018 був головою релігійного товариства "Свята Софія" у США.

 

Як кдб намагався перешкоджати заходам з ушанування Євгена Коновальця

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України виявлено низку документів про те, як органи кдб срср у різні періоди відстежували заходи української діаспори з ушанування пам'яті голови ОУН Євгена Коновальця і намагалися всіляко перешкоджати їх проведенню.

Маріан Ґолемб’євський "Стер" – речник польсько-українського порозуміння

Маріан Ґолемб’євський – закинутий парашутом з Англії офіцер Армії Крайової / Делегатури Збройних Сил, член поаківської організації "Воля і Незалежність" (WiN), довголітній політичний в’язень та опозиційний активіст, пов’язаний з "Рухом" та ROPCiO. Його життєва історія під час та одразу після Другої світової війни міцно вписалася у складні польсько-українські відносини.

Корсунь. Фрагмент із книжки "Невиграна війна" Івана Гаврилюка

Жовті Води, Корсунь, Пилявці, Збараж, Зборів — ці назви глибоко вкоренилися в національну пам’ять як символи козацької військової слави. Однак за блиском цих звитяг ховається парадокс: переможний поступ війська Хмельницького затьмарила прикра поразка під Берестечком, а воєнні успіхи так і не стали тривкими політичними здобутками. Чому ж так трапилось? Відповідь на це запитання історик Іван Гаврилюк шукав не загалом у Хмельничинні, а у воєнному мистецтві очільників Козацької революції.

Від Золотої Слободи до Арлінгтонського національного кладовища. Юрко Коцай - перший олімпійський чемпіон українського походження

У світову історію плавання він увійшов як George Harold Kojac – дворазовий олімпійський чемпіон, рекордсмен світу, лікар і полковник Військово-повітряних сил США. Проте за американізованим прізвищем Kojac стояла українська родина Коцаїв із невеликого подільського села Золота Слобода. Історія цієї родини пояснює не лише спортивні успіхи Юрка Коцая, а й життєві принципи, які визначили весь його подальший шлях.