Архіву-музею літератури і мистецтва загрожує виселення

Центральний державний архів-музей літератури і мистецтва України (ЦДАМЛМ) можуть виселити з будівлі бурси XVIII століття, яке перебуває на балансі національного заповідника "Софія Київська".

Про це повідомляє "Читомо".

Архів розташовується в приміщенні бурси вже понад 100 років, а з 1966 року, згідно з рішенням уряду, офіційно займає цю адресу як установа літературно-мистецького профілю. 

"Створений за рішенням уряду України і розміщений за адресою вул. Володимирська, 22-а, архів-музей уже 58 років виконує завдання та функції держави з управління архівною справою в галузі літератури і мистецтва", — наголошують в архіві.

Попри це, у листопаді 2023 року Фонд державного майна України подав позов до Господарського суду Києва з вимогою виселити архів. Господарський суд ухвалив рішення на користь архіву, відмовивши у задоволенні позовних вимог. У серпні 2024 року Національний заповідник "Софія Київська" подав апеляцію, яку Північний апеляційний господарський суд розгляне 15 січня 2024 року.

Заповідник "Софія Київська" й Міністерство культури України підтримали вимогу виселити архів із приміщення бурси XVIII століття. ЦДАМЛМ є єдиним архівом такого профілю в Україні, що зберігає документи національного значення та підтримує міжнародну співпрацю задля їхньої цифровізації й доступності для світової спільноти.

 

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.