Архіву-музею літератури і мистецтва загрожує виселення

Центральний державний архів-музей літератури і мистецтва України (ЦДАМЛМ) можуть виселити з будівлі бурси XVIII століття, яке перебуває на балансі національного заповідника "Софія Київська".

Про це повідомляє "Читомо".

Архів розташовується в приміщенні бурси вже понад 100 років, а з 1966 року, згідно з рішенням уряду, офіційно займає цю адресу як установа літературно-мистецького профілю. 

"Створений за рішенням уряду України і розміщений за адресою вул. Володимирська, 22-а, архів-музей уже 58 років виконує завдання та функції держави з управління архівною справою в галузі літератури і мистецтва", — наголошують в архіві.

Попри це, у листопаді 2023 року Фонд державного майна України подав позов до Господарського суду Києва з вимогою виселити архів. Господарський суд ухвалив рішення на користь архіву, відмовивши у задоволенні позовних вимог. У серпні 2024 року Національний заповідник "Софія Київська" подав апеляцію, яку Північний апеляційний господарський суд розгляне 15 січня 2024 року.

Заповідник "Софія Київська" й Міністерство культури України підтримали вимогу виселити архів із приміщення бурси XVIII століття. ЦДАМЛМ є єдиним архівом такого профілю в Україні, що зберігає документи національного значення та підтримує міжнародну співпрацю задля їхньої цифровізації й доступності для світової спільноти.

 

Соратник Скоропадського, ідеолог гетьманського руху: до 150-річчя Сергія Шемета

150 років тому, 6 червня 1875 року на Полтавщині народився Сергій Шемет – борець за незалежність України у ХХ столітті; діяч "Просвіти", "Братства Тарасівців", "Лубенської республіки", Української Народної Партії, один із засновників Української Партії хліборобів, співфундатор позапартійної організації "Український союз хліборобів-державників"; журналіст, співредактор журналу "Хліборобська Україна"; особистий секретар гетьмана Павла Скоропадського; брат Володимира і Миколи Шемета.

"Кросворд" для ОУН. Спецоперація кдб

Одним із головних завдань кдб було недопущення єдності в середовищі українських емігрантських організації. Для цього постійно вдавалися до проведення всіляких так званих активних заходів. Метою було розсварити українців, скомпрометувати лідерів і зрештою домогтися знищення однієї або кількох організацій чи хоча б зменшення їхньої активності. Наочним прикладом того, як це розроблялося і діяло на різних етапах, є спецоперація кдб "Кросворд", спрямована проти різних течій ОУН.

Російська православна церква і КДБ: факти

Існує думка, що нинішні проблеми в Російської православної церкви пов'язані винятково ключно з особистістю її патріарха Кирила Гундяєва, і якщо його не стане, то все у Московському патріархаті може змінитися на краще. Однак, чи це дійсно так? Чи справді проблеми цілої системи зосереджені в одній людині? Очевидно, що РПЦ переживає глибоку кризу. Але якими є її суть і причини?

Операція "Ставка". Невідомі документи щодо убивства в Роттердамі

23 травня 1938-го співробітник нквс срср Павло Судоплатов за вказівкою сталіна скоїв у Роттердамі вбивство лідера ОУН Євгена Коновальця. Нові документи з архіву Служби зовнішньої розвідки України проливають світло на окремі невідомі епізоди тієї операції і дають змогу знайти відповіді на запитання, чи підозрювали провідні діячі ОУН, що Павло Судоплатов і агент "Лебедь" опинилися в їхньому середовищі не випадково, а діяли за завданням нквс.