Польські політики хочуть прирівняти пропаганду ОУН і УПА до фашизму й комунізму

У польський Сейм внесли проєкт закону, яким пропонують прирівняти пропаганду ОУН та УПА до фашизму й комунізму.

Про це повідомив народний депутат України, ексочільник УІНП Володимир В'ятрович.

3 грудня до польського Сейму було подано законопроєкт про внесення змін до Закону про Інститут національної пам'яті – Комісію з переслідування злочинів проти польського народу та Кримінального кодексу.

У Кримінальному кодексі Республіки Польща у відповідній статті йдеться про покарання за публічну пропаганду нацизму, комунізму, фашизму чи іншого тоталітарного режиму. Втім, сюди пропонують додати фразу: "а також ідеологія Організації українських націоналістів, фракції Бандери (ОУН-б) та Української повстанської армії (УПА), яка призвела до геноциду на Волині та в сусідніх областях у 1943-1945 роках".

"Тобто польські політики хочуть засудити ідеологію боротьби за незалежність України. Боротьби, яка триває просто зараз, боротьби від результату якої залежить доля не лише України, але й Польщі", – наголошує Володимир В'ятрович.

Проєкт щодо криміналізації пропаганди ОУН-УПА внесла група депутатів Сейму від партії "Право і справедливість", яка перебувала при владі до грудня 2023 року. До слова, ймовірним кандидатом на виборах президента Польщі 2025 року від "ПіС" є Кароль Навроцький, керівник Інституту національної пам'яті.

 
Теми

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.