У США схвалили «Закон про виняткову важливість вивчення комунізму»

Палата представників Конгресу США ухвалила законопроєкт, який має посилити вивчення комунізму в освітніх програмах країни.

Про це  повідомила Посол України в США Оксана Макарова.

Законопроєкт за поданням конгресменки Марії Ельвіри Салазар, республіканки з Флориди, ухвалили 6 грудня 327 голосами (171 республіканець, 156 демократів) проти 62.

Закон покликаний допомогти сім'ям, громадським та освітнім установам ознайомити учнів з сутністю ідеологій, що суперечать ключовим для США принципам свободи та демократії.

"У тексті окремо наголошується на небезпеці комунізму та подібних політичних ідеологій, а також зазначається, що спроби впровадження комунізму призвели до знищення понад 100 мільйонів осіб у світі", – зазначила Макарова у своєму дописі.

Розробка та впровадження програми покладено на Фундацію пам'яті жертв комунізму.

За словами Оксани Макарової, такий законодавчий крок є важливим для підвищення обізнаності американського суспільства про людиноненависницьку сутність комуністичної ідеології.

З повним текстом закону можна ознайомитися за посиланням.

 

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.