IN MEMORIAM: Відійшов у вічність історик Сергій Федака

На 61-му році життя помер історик, професор Ужгородського національного університету Сергій Федака.

Про це повідомила пресслужба Закарпатської ОВА.

"Не стало одного з провідних істориків сучасності, професора УжНУ, письменника, журналіста, автора 16-томної "Історії України". Сергій Федака був справжнім патріотом, працьовитою та шанованою людиною серед колег, студентів, усіх, хто мав нагоду його знати. Висловлюємо щирі співчуття рідним і близьким", – йдеться в повідомленні.

Сергій Федака — доктор історичних наук, письменник, журналіст. Він був автором шістнадцятитомної "Історії України", а також численних монографій. Як науковець досліджував раннє середньовіччя та історію Київської Русі

Сергій Федака народився у Маріуполі. Згодом родина переїхала до Ужгорода. Тут навчався на історичному факультеті Ужгородського державного університету. Після навчання працював молодшим науковим співробітником Закарпатського музею історії релігії і атеїзму. З осені 1989 року став аспірантом кафедри історії СРСР і УРСР Ужгородського державного університету. 2003 року отримав звання професора кафедри історії України Ужгородського національного університету.

 

Емісар ГКЧП. Таємні переговори в кабінеті у Кравчука

За версією Крючкова, Кравчук сам був ініціато­ром введення надзвичайного стану в кількох областях України. І шеф КГБ переконав його цього не робити. Те, що згадували Кравчук, Масик і генерал Шариков, у деталях збігалося. Версія Крючкова суперечила версії Варенникова, а вони обидві — суперечили тому, що роз­повідала решта присутніх у кабінеті Кравчука.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.

Міф та апологія Дмитра Яворницького

Дмитра Яворницького вважають чи не найбільш дослідженою постаттю серед українських істориків: за кількістю написаних про нього книжок, статей та знятих фільмів він йде пліч-о-пліч хіба що з Володимиром Антоновичем і Михайлом Грушевським. Парадокс Яворницького полягає в тому, що кількість написаного про нього прямо пропорційна зміфологізованості його життєпису.