IN MEMORIAM: На війні загинув вчитель історії з Полтавщини Павло Черниш

Павло Черниш загинув 4 грудня на Донеччині під час виконання бойового завдання.

Про це повідомив директор спортивної школи Кам'янопотоківської громади ітовариш полеглого Ян Білоус.

До повномасштабної війни Павло Черниш працював вчителем історії у Кам'янопотоківському ліцеї. Був одним із засновників кременчуцької партії "Наша Україна". 

"Патріот з великої букви... Його любов до дітей була безмежною", — написав Ян Білоус.

Павло Черниш мав звання головного сержанта. Воїнові було 55 років. 

"Коли ти певен, що тебе пам'ятають, у тебе вірять, на тебе покладають надії, ти стаєш сильнішим, відчуваєш себе потужним, для тебе немає нічого не можливого. Дякую, Кам'янопотоківському ліцею, що пам'ятаєте, вірите, любите і чекаєте. Люблю вас усіх! Обіймаю. З вашою підтримкою, переможемо. Слава Україні!!! Слава нації!!! Україна, понад усе!!!" ,– писав Павло Черниш на своїй сторінці в Instagram.

 

Биківня: таємне місце масових поховань жертв сталінського терору

Історія Биківнянських могил — це історія місця масових поховань жертв сталінського терору, яке було приховане від суспільства протягом багатьох років. Биківня — це місце-символ, де були поховані голоси, яких змусили замовкнути. Це не просто могили, це багато людей, кожен із яких міг змінити щось у світі.

Ярослава Музика: зберігачка творів бойчукістів

Підсвідомо відчуваючи небезпеку для заарештованої дружини Ярослави, чоловік Максим Музика сховав твори Михайла Бойчука та його послідовників, що зберігалися вдома, замурувавши роботи між дверима їхньої квартири і суміжнього помешкання сестри. Повернувшись, художниця продовжувала переховувати спадщину Михайла Бойчука, прекрасно розуміючи ступінь ризику.

Платоніда Хоткевич. «Щоб нічого не надрукувала про чоловіка»

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено тоненьку справу на Платоніду Хоткевич – дружину визначного українського діяча Гната Хоткевича, який був репресований сталінським режимом і розстріляний 8 жовтня 1938 року за "участь у контрреволюційній діяльності і шпигунство на користь Німеччини". Дружину ж органи СМЕРШ вистежили після Другої світової війни у Празі і заарештували, "щоб нічого не надрукувала про чоловіка".

"Моя війна". Уривок із книги Валерія Залужного

"Моя війна" — це особиста розповідь генерала Валерія Залужного про шлях від хлопчака до Головнокомандувача Збройних Сил України, а водночас це історія країни, яка прямує до війни: спершу примарної, у можливість якої ніхто не вірив, а згодом великої, ґлобальної, повномасштабної.