Микола Матусевич організував акцію подяки Данії за підтримку України

Дисидент Микола Матусевич ініціював проведення акції подяки під посольством Данії в Україні.

Про це повідомила журналістка Дарія Гірна.

"Подякували Данії. Вийшов посол Оле Міккельсен і пригостив всіх кавою. Організатор акції Микола Матусевич каже, що попереду ще декілька таких подяк посольствам дружніх нам держав", - написала на своїй сторінці у Фейсбук Дарія Гірна.

Захід зібрав близько 10 людей, які тримали плакати з гаслами на підтримку співдружності між Україною та Данією. Організацією акції Микола Матусевич займався самотужки: попередив посольство та намалював плакати з гаслами на будівельних білих мішках через відсутність в господарчому магазині білого паперу, - про це напередодні розповіла журналістка Христина Коціра.

 

"— Христю, я тут акцію надумав під посольством Данії. Подячну акцію. Країна невелика, а як нам допомагають! А ми не вміємо дякувати. Треба вчитися. — Пане Миколо, час не дуже підходящий серед дня, вівторок. — Та навіть як сам прийду, то мені не звикати", - поділилася своєю розмовою з Миколою Матусевичем Христина Коціра.

Наступний подібний захід заплановано провести біля посольства Естонії.

Микола Матусевич - український дисидент і політичний в'язень радянських часів. За участь в Українській Гельсінській групі у 1977-му його засудили до 7 років тюрми та 5 років заслання.

 

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.

Міф та апологія Дмитра Яворницького

Дмитра Яворницького вважають чи не найбільш дослідженою постаттю серед українських істориків: за кількістю написаних про нього книжок, статей та знятих фільмів він йде пліч-о-пліч хіба що з Володимиром Антоновичем і Михайлом Грушевським. Парадокс Яворницького полягає в тому, що кількість написаного про нього прямо пропорційна зміфологізованості його життєпису.

Американський спокій під радянську балалайку

Менш ніж за місяць до проголошення незалежності України, 1 серпня 1991 року, президент США Джордж Буш-старший виступив у Верховній Раді УРСР. Промова американського президента відома як "Chicken Kiev Speech", викликала гостру реакцію як у західній пресі, так і в Україні.