Микола Матусевич організував акцію подяки Данії за підтримку України

Дисидент Микола Матусевич ініціював проведення акції подяки під посольством Данії в Україні.

Про це повідомила журналістка Дарія Гірна.

"Подякували Данії. Вийшов посол Оле Міккельсен і пригостив всіх кавою. Організатор акції Микола Матусевич каже, що попереду ще декілька таких подяк посольствам дружніх нам держав", - написала на своїй сторінці у Фейсбук Дарія Гірна.

Захід зібрав близько 10 людей, які тримали плакати з гаслами на підтримку співдружності між Україною та Данією. Організацією акції Микола Матусевич займався самотужки: попередив посольство та намалював плакати з гаслами на будівельних білих мішках через відсутність в господарчому магазині білого паперу, - про це напередодні розповіла журналістка Христина Коціра.

 

"— Христю, я тут акцію надумав під посольством Данії. Подячну акцію. Країна невелика, а як нам допомагають! А ми не вміємо дякувати. Треба вчитися. — Пане Миколо, час не дуже підходящий серед дня, вівторок. — Та навіть як сам прийду, то мені не звикати", - поділилася своєю розмовою з Миколою Матусевичем Христина Коціра.

Наступний подібний захід заплановано провести біля посольства Естонії.

Микола Матусевич - український дисидент і політичний в'язень радянських часів. За участь в Українській Гельсінській групі у 1977-му його засудили до 7 років тюрми та 5 років заслання.

 

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.