АНОНС: Лекція Радомира Мокрика "Русифікація vs українська культура: уроки українських дисидентів"

У рамках циклу історичних лекцій "Як подолати Росію: спитай історика" 18 січня у Харкові відбудеться лекція "Русифікація vs українська культура: уроки українських дисидентів" історика, культоролога, автора книжки "Бунт проти імперії" Радомира Мокрика.

Радомир Мокрик розповість, як радянська влада проводила політику русифікації, вульгаризувала культуру та переписувала історію, а також як українські дисиденти протистояли цим процесам. Лекція стане цікавою для всіх, хто прагне глибше зрозуміти механізми культурного опору та згадати, як українські дисиденти боролись проти русифікації, і послухати цікаві факти та щемкі гострі історії, які підготував дослідник.

Цикл історичних лекцій "Як подолати Росію: спитай історика" започаткував Вахтанг Кіпіані.

Учасники розмови:

Радомир Мокрик – історик, культуролог, автор книжки "Бунт проти імперії: українські шістдесятники", автор публікацій на сайті "Історична правда" та журналу "Локальна історія". Викладає в Українському католицькому університеті у Львові, та, від початку повномасштабного російського вторгнення, викладає дистанційно у Карловому університеті в Празі.

Модератор зустрічі – Вахтанг Кіпіані – історик, засновник "Історичної правди", сержант 13-ї бригади оперативного призначення Національної гвардії України "Хартія".

Організатори: 13-та бригада НГУ "Хартія", ЦСМ ЄрміловЦентр, видавництво Vivat

Коли: 18 січня, 17:00

Де: Харків, ЄрміловЦентр (майдан Свободи, 4)

Вхід вільний. Реєстрація за посиланням.

 

Три роки війни в Україні: погляд військового репортера з Словенії

"Буча - це українська Сребреніца", - каже Боштян Відемшек. Словенський військовий репортер збирає матеріал для нової книги, у якій сучасна російсько-українська війна зіставляється з Першою світовою, а усі події планує висвітлювати лише в теперішньому часі. Нещодавно журналіст відвідав Ужгород, після чого опублікував у словенській газеті "Дело" статтю про війну в Україні. Публікуємо її в перекладі українською мовою.

Спілка Української Молоді. Як 100 років тому у Києві було створено, а потім знищено студентське підпілля

СУМ заявив про себе в травні 1926-го. В Парижі загинув Симон Петлюра і юнаки вирішили про це розголосити. Ввечері 30 травня в Софійському Соборі відправляли панахиду на пошану 10-ліття смерті Івана Франка. Микола роздрукував близько 100 листівок, розміром 5 х 15 см, зі словами: "Люди, Укранці! Знову пролилася невинна кров кращого сина України. Доки-ж терпіти. Схаменіться, будьте люди...". На кінець відправи Павлушков, Матушевський та Бобир кинули з хорів листівки у натовп.

"Вільне місто" під орудою Нестора Махна і повсякдення революції. Фрагмент книжки "Дніпро. Біографія великого міста в степу"

Махновські війська тричі захоплювали Катеринослав. Вони повністю контролювали місто протягом шести тижнів у листопаді–грудні 1919 року. Щойно Махно увійшов до Катеринослава, як той був проголошений "вільним містом" під захистом Революційно-повстанської армії. Жителів закликали "припинити бути міщанами й обивателями" та "сміливо і рішуче стати до справи будівництва нового життя на рівних, справедливих і розумних началах".

Як і де жили наші аристократи

"Пробираючись крізь чагарники, немов у фільмі про Індіану Джонса, ми очікували, що вийдемо на галявину та побачимо бодай руїни чи фундамент споруди. Але коли хащі скінчилися, ми ступили на переоране поле. Перед нами була лише оброблена плугом земля".