АНОНС: Лекція Радомира Мокрика "Русифікація vs українська культура: уроки українських дисидентів"

У рамках циклу історичних лекцій "Як подолати Росію: спитай історика" 18 січня у Харкові відбудеться лекція "Русифікація vs українська культура: уроки українських дисидентів" історика, культоролога, автора книжки "Бунт проти імперії" Радомира Мокрика.

Радомир Мокрик розповість, як радянська влада проводила політику русифікації, вульгаризувала культуру та переписувала історію, а також як українські дисиденти протистояли цим процесам. Лекція стане цікавою для всіх, хто прагне глибше зрозуміти механізми культурного опору та згадати, як українські дисиденти боролись проти русифікації, і послухати цікаві факти та щемкі гострі історії, які підготував дослідник.

Цикл історичних лекцій "Як подолати Росію: спитай історика" започаткував Вахтанг Кіпіані.

Учасники розмови:

Радомир Мокрик – історик, культуролог, автор книжки "Бунт проти імперії: українські шістдесятники", автор публікацій на сайті "Історична правда" та журналу "Локальна історія". Викладає в Українському католицькому університеті у Львові, та, від початку повномасштабного російського вторгнення, викладає дистанційно у Карловому університеті в Празі.

Модератор зустрічі – Вахтанг Кіпіані – історик, засновник "Історичної правди", сержант 13-ї бригади оперативного призначення Національної гвардії України "Хартія".

Організатори: 13-та бригада НГУ "Хартія", ЦСМ ЄрміловЦентр, видавництво Vivat

Коли: 18 січня, 17:00

Де: Харків, ЄрміловЦентр (майдан Свободи, 4)

Вхід вільний. Реєстрація за посиланням.

 

Справа Шухевича: політична міфологія та дослідницькі підходи

Тема колабораціонізму українського визвольного руху у Другій Світовій війні з нацистами вперше чітко проартикульована на початку 1960-х, коли професор Берлінського університету Альберт Норден заявив у жовтні 1959 року, нібито бійці батальйону "Нахтігаль" у перші дні нацистської окупації Львова вбили до трьох тисяч поляків та євреїв. У квітні 1960 року у Москві влаштували прес-конференцію, на якій, серед іншого, представили двох начебто свідків подій. З тих часів за "Нахтігалем" та Романом Шухевичем почала закріплюватися на Заході слава колаборанта та воєнного злочинця.

30 червня 1941. Як Бандера Незалежність відновлював

Події у Львові стали сигналом для тисяч оунівців і їхніх симпатиків. По всіх селах і містечках Західної України відбувалася один і той же сценарій: група молодих ентузіастів захоплювала приміщення владних органів — хоча це сказано надто гучно, адже «Совєти ще не пішли, а німці ще не прийшли» і влада фактично валялася на вулиці.

Ігор Калинець: «Для мене поезія мала бути загадкою, яку слід відгадати, розшифрувати"

Іноді мене запитують, чи я шкодую, що моє життя так склалося. Мені здається, що ні. Не мало б воно тоді смислу, якби я не перейшов через те все, якби не було тих 60-х, ув’язнення у 70-ті, того піднесення національного — всі ті події допомогли мені відчути, що я щось значу, що я щось зробив, що я комусь потрібен власне таким, яким я є в даний момент. Мені здається, що то і є сенс мого життя.

Петро Франко. Таємниці життя і смерті

28 червня 1890 року народився наймолодший із трьох синів Івана Франка – Петро. В історію визвольної боротьби він увійшов як один із засновників української скаутської організації "Пласт", хоробрий старшина Легіону Українських січових стрільців, командант летунського відділу Української Галицької армії. Для сталінського ж режиму він став небезпечним ворогом народу, якого ліквідували, ймовірно, у перші дні німецько-радянської війни.