Від УНР до ЗСУ. Сухопутні війська випустили воєнно-історичний календар

На сторінках воєнно-історичного календаря на 2025 рік зображено 13 військових фахів армій Української Народної Республіки та Західноукраїнської Народної Республіки й сучасних Збройних Сил України.

Як вели повітряну розвідку в Дієвій армії УНР? Які газети випускала Пресова квартира Галицької армії? Як змінилися українські сухопутні війська протягом століття? Про це розповідає та показує корпоративний календар Сухопутних військ ЗС України на 2025 рік.  

Календар відкриває "нульовий" місяць, або ж "місяць перемоги". Замість очікуваних дат і днів тижня він представляє 28 перемог України над російськими загарбниками в хронологічній послідовності, починаючи від 24 лютого 2022‑го й до грудня 2024 року.

 

Кожен наступний місяць презентує певний військовий фах, який уособлює його історичний попередник і сучасний аналог. Так, наприклад, спадкоємцем кінноти армій УНР і ЗУНР є механізовані війська сучасних ЗС України, нащадками броньовиків — танки. Якщо в період Визвольних змагань 1917–1921 років зв'язківці передавали інформацію здебільшого телеграфом, то нині в їх розпорядженні — новітні цифрові радіостанції та термінали "Старлінк". Спеціальність аеророзвідника теж не нова, тільки сто років тому спостереження за ворогом вели з аеростатів, а тепер — за допомогою розвідувальних безпілотників.

Візуальний образ кожного фаху втілений діючими військовими Сухопутних військ ЗСУ та воєнно-історичними реконструкторами доби Української революції. Супровідна історична довідка дає змогу скласти уявлення про відповідний рід військ українських армій революційної доби.

 

"Вибираючи концепцію календаря, ми виходили з того, що Україна не вперше в історії боронить свою незалежність. Понад 100 років тому УНР змушена була давати відсіч агресії червоної та білої Росії, а ЗУНР боролася за своє існування в війні з Польщею. Тому авторський колектив вирішив нагадати про традицію збройної боротьби за державність і показати, яка колосальна еволюція українського війська відбулася за століття між війнами. Тим більше, що однострої та символіка сучасних Збройних сил містять чимало елементів, запозичених з Армії УНР та Галицької армії", — розповів історичний консультант проекту лейтенант Ігор Бігун, кандидат історичних наук, офіцер 1-го центру інформаційно-комунікаційної підтримки Сухопутних військ ЗСУ.

Авторами воєнно-історичного календаря є команда 1-го центру інформаційно-комунікаційної підтримки Сухопутних військ ЗСУ.

 

Теми

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.