Від УНР до ЗСУ. Сухопутні війська випустили воєнно-історичний календар

На сторінках воєнно-історичного календаря на 2025 рік зображено 13 військових фахів армій Української Народної Республіки та Західноукраїнської Народної Республіки й сучасних Збройних Сил України.

Як вели повітряну розвідку в Дієвій армії УНР? Які газети випускала Пресова квартира Галицької армії? Як змінилися українські сухопутні війська протягом століття? Про це розповідає та показує корпоративний календар Сухопутних військ ЗС України на 2025 рік.  

Календар відкриває "нульовий" місяць, або ж "місяць перемоги". Замість очікуваних дат і днів тижня він представляє 28 перемог України над російськими загарбниками в хронологічній послідовності, починаючи від 24 лютого 2022‑го й до грудня 2024 року.

 

Кожен наступний місяць презентує певний військовий фах, який уособлює його історичний попередник і сучасний аналог. Так, наприклад, спадкоємцем кінноти армій УНР і ЗУНР є механізовані війська сучасних ЗС України, нащадками броньовиків — танки. Якщо в період Визвольних змагань 1917–1921 років зв'язківці передавали інформацію здебільшого телеграфом, то нині в їх розпорядженні — новітні цифрові радіостанції та термінали "Старлінк". Спеціальність аеророзвідника теж не нова, тільки сто років тому спостереження за ворогом вели з аеростатів, а тепер — за допомогою розвідувальних безпілотників.

Візуальний образ кожного фаху втілений діючими військовими Сухопутних військ ЗСУ та воєнно-історичними реконструкторами доби Української революції. Супровідна історична довідка дає змогу скласти уявлення про відповідний рід військ українських армій революційної доби.

 

"Вибираючи концепцію календаря, ми виходили з того, що Україна не вперше в історії боронить свою незалежність. Понад 100 років тому УНР змушена була давати відсіч агресії червоної та білої Росії, а ЗУНР боролася за своє існування в війні з Польщею. Тому авторський колектив вирішив нагадати про традицію збройної боротьби за державність і показати, яка колосальна еволюція українського війська відбулася за століття між війнами. Тим більше, що однострої та символіка сучасних Збройних сил містять чимало елементів, запозичених з Армії УНР та Галицької армії", — розповів історичний консультант проекту лейтенант Ігор Бігун, кандидат історичних наук, офіцер 1-го центру інформаційно-комунікаційної підтримки Сухопутних військ ЗСУ.

Авторами воєнно-історичного календаря є команда 1-го центру інформаційно-комунікаційної підтримки Сухопутних військ ЗСУ.

 

Теми

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.

Міф та апологія Дмитра Яворницького

Дмитра Яворницького вважають чи не найбільш дослідженою постаттю серед українських істориків: за кількістю написаних про нього книжок, статей та знятих фільмів він йде пліч-о-пліч хіба що з Володимиром Антоновичем і Михайлом Грушевським. Парадокс Яворницького полягає в тому, що кількість написаного про нього прямо пропорційна зміфологізованості його життєпису.

Американський спокій під радянську балалайку

Менш ніж за місяць до проголошення незалежності України, 1 серпня 1991 року, президент США Джордж Буш-старший виступив у Верховній Раді УРСР. Промова американського президента відома як "Chicken Kiev Speech", викликала гостру реакцію як у західній пресі, так і в Україні.