Деталі переговорів щодо ексгумацій польських жертв на території України

Міністерства культури України та Польщі продовжать переговори на рівні робочої групи стосовно історичних розбіжностей, зокрема ексгумації останків жертв війн і репресій.

Про це повідомляє Міністерство культури та стратегічних комунікацій України.

Перше засідання Робочої групи відбулося у Львові у грудні 2024 року. Сторони обмінялися інформацією щодо місць, які, на думку кожної зі сторін, потребують першочергових пошукових та ексгумаційних робіт, а також додаткової уваги.

"Для нас було важливим відповісти на очікування громадськості, зокрема родичів осіб, які стали жертвами війн і репресій. Спектр питань, що був предметом для обговорення, охоплював різні історичні періоди та локації в обох країнах", - повідомили у відомствах.

Сторони аналізують сформований список, а також перевіряють стан виконання раніше поданих заяв на проведення пошукових робіт та надання дозволів на ексгумацію. Також проводиться перегляд чинних правових норм з метою їх можливої ревізії, яка б могла полегшити адміністративні процедури.

Українська сторона вже прийняла перше позитивне рішення щодо надання дозволу на ексгумаційні роботи. Польська сторона також розглядає українські пропозиції.

Друге засідання Робочої групи заплановане на кінець січня 2025 року у Львові.

Міністри культури України та Польщі висловили переконання, що подальша робота групи та її результати продемонструють готовність обох сторін до гідного вшанування пам'яті вбитих та загиблих — поляків на території України та українців на території Польщі. Ці роботи здійснюватимуться у дусі взаємної поваги, відкритості до діалогу та інших спільних для обох народів цінностей.

Особи, організації, установи та інституції, задіяні до зазначених процесів, регулярно інформуються про стан виконання окремих етапів робіт, узгоджених Робочою групою з історичних питань. Комунікація із громадськістю стосуватиметься результатів проведених робіт та їх завершених етапів.

 

"Остаточне розв’язання". Уривок із книги Тімоті Снайдера "Криваві землі. Європа між Гітлером і Сталіним"

Наприкінці серпня у колаборації видавництв "Човен" та "Локальна історія" вийде друком українською книжка-бестселер американського історика Тімоті Снайдера "Криваві землі. Європа між Гітлером і Сталіним" – досконала деконструкція природи двох споріднених тоталітарних режимів: нацистської Німеччини та сталінського СРСР, трансформованого в сучасну фашистську росію.

Замостя-1920: як українці та поляки разом рятували Європу від росіян

Події 1920 року, коли українські та польські війська пліч-о-пліч зупинили більшовицьку навалу біля Замостя, стали яскравим прикладом успішної спільної боротьби двох народів за свободу і незалежність. У центрі цих подій постає постать генерала Марка Безручка — українського командира, який довів, що відданість Батьківщині та військовий талант можуть змінювати хід історії. Шоста Січова стрілецька дивізія Армії УНР під командуванням Марка Безручка зірвала плани червоних прорватися в Польщу та понести "світову революцію" до Європи

«Зараз формується "жива пам’ять"», - Роза Тапанова

Інтерв’ю з генеральною директоркою Національного історико-меморіального заповідника «Бабин Яр» Розою Тапановою для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.

Як звільняли Харків у серпні 1943-го

Німці атакували на світанку 29 серпня 1943-го позиції 69-ї армії. До вечора стало очевидно, що це відволікаючий маневр для забезпечення відступу військ із Харкова та його передмість. Вже до вечора цього дня, не зустрічаючи значного опору, були звільнені Люботин, Гіївка, Березове, Південний, Пісочин, Нова Баварія, станція Основа, Високий. Саме цей день і треба вважати датою визволення Харкова.