Деталі переговорів щодо ексгумацій польських жертв на території України

Міністерства культури України та Польщі продовжать переговори на рівні робочої групи стосовно історичних розбіжностей, зокрема ексгумації останків жертв війн і репресій.

Про це повідомляє Міністерство культури та стратегічних комунікацій України.

Перше засідання Робочої групи відбулося у Львові у грудні 2024 року. Сторони обмінялися інформацією щодо місць, які, на думку кожної зі сторін, потребують першочергових пошукових та ексгумаційних робіт, а також додаткової уваги.

"Для нас було важливим відповісти на очікування громадськості, зокрема родичів осіб, які стали жертвами війн і репресій. Спектр питань, що був предметом для обговорення, охоплював різні історичні періоди та локації в обох країнах", - повідомили у відомствах.

Сторони аналізують сформований список, а також перевіряють стан виконання раніше поданих заяв на проведення пошукових робіт та надання дозволів на ексгумацію. Також проводиться перегляд чинних правових норм з метою їх можливої ревізії, яка б могла полегшити адміністративні процедури.

Українська сторона вже прийняла перше позитивне рішення щодо надання дозволу на ексгумаційні роботи. Польська сторона також розглядає українські пропозиції.

Друге засідання Робочої групи заплановане на кінець січня 2025 року у Львові.

Міністри культури України та Польщі висловили переконання, що подальша робота групи та її результати продемонструють готовність обох сторін до гідного вшанування пам'яті вбитих та загиблих — поляків на території України та українців на території Польщі. Ці роботи здійснюватимуться у дусі взаємної поваги, відкритості до діалогу та інших спільних для обох народів цінностей.

Особи, організації, установи та інституції, задіяні до зазначених процесів, регулярно інформуються про стан виконання окремих етапів робіт, узгоджених Робочою групою з історичних питань. Комунікація із громадськістю стосуватиметься результатів проведених робіт та їх завершених етапів.

 

Соратник Скоропадського, ідеолог гетьманського руху: до 150-річчя Сергія Шемета

150 років тому, 6 червня 1875 року на Полтавщині народився Сергій Шемет – борець за незалежність України у ХХ столітті; діяч "Просвіти", "Братства Тарасівців", "Лубенської республіки", Української Народної Партії, один із засновників Української Партії хліборобів, співфундатор позапартійної організації "Український союз хліборобів-державників"; журналіст, співредактор журналу "Хліборобська Україна"; особистий секретар гетьмана Павла Скоропадського; брат Володимира і Миколи Шемета.

"Кросворд" для ОУН. Спецоперація кдб

Одним із головних завдань кдб було недопущення єдності в середовищі українських емігрантських організації. Для цього постійно вдавалися до проведення всіляких так званих активних заходів. Метою було розсварити українців, скомпрометувати лідерів і зрештою домогтися знищення однієї або кількох організацій чи хоча б зменшення їхньої активності. Наочним прикладом того, як це розроблялося і діяло на різних етапах, є спецоперація кдб "Кросворд", спрямована проти різних течій ОУН.

Російська православна церква і КДБ: факти

Існує думка, що нинішні проблеми в Російської православної церкви пов'язані винятково ключно з особистістю її патріарха Кирила Гундяєва, і якщо його не стане, то все у Московському патріархаті може змінитися на краще. Однак, чи це дійсно так? Чи справді проблеми цілої системи зосереджені в одній людині? Очевидно, що РПЦ переживає глибоку кризу. Але якими є її суть і причини?

Операція "Ставка". Невідомі документи щодо убивства в Роттердамі

23 травня 1938-го співробітник нквс срср Павло Судоплатов за вказівкою сталіна скоїв у Роттердамі вбивство лідера ОУН Євгена Коновальця. Нові документи з архіву Служби зовнішньої розвідки України проливають світло на окремі невідомі епізоди тієї операції і дають змогу знайти відповіді на запитання, чи підозрювали провідні діячі ОУН, що Павло Судоплатов і агент "Лебедь" опинилися в їхньому середовищі не випадково, а діяли за завданням нквс.