"Відновлення памʼятника на горі Монастир залишається на порядку денному", - Андрій Сибіга

Міністр закордонних справ України відзначив суттєвий прогрес у питаннях історичної пам'яті.

Про це глава МЗС Андрій Сибіга сказав в інтерв'ю "Європейській правді".

За словами міністра, з Польщею створено робочу групу, до якої увійшли авторитетні, знані історики з обох боків, а координують її міністерства культури. Українська і польська частини цієї групи передали одна одній список місць пам'яті, у вшануванні яких зацікавлені Україна та Польща відповідно.

"Відновлення памʼятника на горі Монастир теж залишається на порядку денному.Всі питання вирішуємо поетапно. Наш підхід полягає у тому, що ми теж вимагаємо гідного вшанування української пам'яті на території Польщі. Тепер дочекаймося рішень польської сторони", – заявив Сибіга.

Водночас міністр вкотре закликав польських політиків не використовувати чутливі питання, щодо яких зараз є прогрес, в кон'юнктурних політичних цілях.

"У демократії неможливо примусити політика припинити робити якісь заяви. Але мінімізувати їх – в наших силах. Треба позбавити подібні заяви ґрунту, зробити їх порожніми. Для цього Україна і Польща мають йти назустріч одна одній у питаннях, які болючі для суспільства, але потребують вирішення. І ми на доброму шляху", – резюмував міністр.

 

Соратник Скоропадського, ідеолог гетьманського руху: до 150-річчя Сергія Шемета

150 років тому, 6 червня 1875 року на Полтавщині народився Сергій Шемет – борець за незалежність України у ХХ столітті; діяч "Просвіти", "Братства Тарасівців", "Лубенської республіки", Української Народної Партії, один із засновників Української Партії хліборобів, співфундатор позапартійної організації "Український союз хліборобів-державників"; журналіст, співредактор журналу "Хліборобська Україна"; особистий секретар гетьмана Павла Скоропадського; брат Володимира і Миколи Шемета.

"Кросворд" для ОУН. Спецоперація кдб

Одним із головних завдань кдб було недопущення єдності в середовищі українських емігрантських організації. Для цього постійно вдавалися до проведення всіляких так званих активних заходів. Метою було розсварити українців, скомпрометувати лідерів і зрештою домогтися знищення однієї або кількох організацій чи хоча б зменшення їхньої активності. Наочним прикладом того, як це розроблялося і діяло на різних етапах, є спецоперація кдб "Кросворд", спрямована проти різних течій ОУН.

Російська православна церква і КДБ: факти

Існує думка, що нинішні проблеми в Російської православної церкви пов'язані винятково ключно з особистістю її патріарха Кирила Гундяєва, і якщо його не стане, то все у Московському патріархаті може змінитися на краще. Однак, чи це дійсно так? Чи справді проблеми цілої системи зосереджені в одній людині? Очевидно, що РПЦ переживає глибоку кризу. Але якими є її суть і причини?

Операція "Ставка". Невідомі документи щодо убивства в Роттердамі

23 травня 1938-го співробітник нквс срср Павло Судоплатов за вказівкою сталіна скоїв у Роттердамі вбивство лідера ОУН Євгена Коновальця. Нові документи з архіву Служби зовнішньої розвідки України проливають світло на окремі невідомі епізоди тієї операції і дають змогу знайти відповіді на запитання, чи підозрювали провідні діячі ОУН, що Павло Судоплатов і агент "Лебедь" опинилися в їхньому середовищі не випадково, а діяли за завданням нквс.