"Не дозволю використовувати драматичні питання у політичних іграх", - Дональд Туск про Волинську трагедію

На спільній пресконференції з президентом Володимиром Зеленським у Варшаві Прем’єр-міністр Польщі Дональд Туск заявив, що не дозволить використовувати питання Волинської трагедії у політичних іграх.

Про це повідомляє "Європейська правда".

Туск зазначив, що Україна і Польща знаходять "спільну мову і методи спільних дій, коли йдеться про питання Волинської трагедії та інші чутливі, драматичні питання нашої історії".

"Вони вимагають емпатії з боку України до Польщі і з боку Польщі до України. Це має бути паралельно. Я не дозволю, щоб цю драматичну історію використовували в якихось політичних іграх у Польщі", – підкреслив польський прем'єр.

Також він категорично проти спроб чинити тиск на Україну у контексті її підтримки в конфронтації з Росією.

"Ми в процесі вирішення проблеми гідного поховання і вшанування пам'яті жертв Волинської трагедії", – наголосив він.

Водночас під час спільної пресконференції Президент України Володимир Зеленський зазначив, що вважає кроки Польщі та України щодо ексгумації жертв Волинської трагедії елементом ефективної протидії російській агресії.  

"Ми повинні у наших відносинах рухатися вперед. Наші міністерства культури вже працюють, я радий, що вони опрацьовують матеріали. Ми сусіди, а Росія — найголовніша загроза. Ми повинні робити все, щоб зміцнювати наш сусідський союз України й Польщі", — сказав Президент України.

 
president.gov.ua

Про поховання гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного та перспективи його пошуків

Зібрання в одному місці поховань національних героїв – ефективний спосіб підтримки національної ідентичності та пам'яті народу. Зараз активно йде створення подібного пантеону героїв України. У зв'язку із цим у суспільстві почалися обговорення та пошуки могил звитяжних предків, яких варто перепоховати в поважному місці. Однією з таких особистостей безумовно є гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний. Це одразу розбурхало розслідування стосовно місця його поховання.

Убивство Степана Бандери. Таємна місія агента кдб "Люкса"

Одразу після вбивства 15 жовтня 1959 року в Мюнхені Степана Бандери органи кдб срср розгорнули масштабну кампанію з дезінформації світової громадськості про обставини цього гучного злочину, його замовників і виконавців. Одним із тих, кого на всіх етапах цієї спецоперації залучали до стеження за лідером ОУН, створення умов для його ліквідації та відвернення уваги від справжнього вбивці, був агент на псевдо "Люкс", завербований ще у 1932 році.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.