В окупованому Луганську хочуть демонтувати пам’ятник Тарасу Шевченку

Російські окупанти збираються прибрати пам’ятник Тарасу Шевченку з центра Луганська.

17 січня 2025

Про це повідомляють у місцевих пабліках.

Луганська окупаційна "адміністрація" оголосила, що пам'ятник Тарасові Шевченку зі скверу Героїв Великої Вітчизняної Війни буде демонтовано. Мовляв, на цьому наполягли самі ж мешканці міста, бо українському поету "не місце в центрі Луганська".

Так звана "експертна комісія" запропонувала перенести пам'ятник у сквер Дружби. Водночас окупаційна адміністрація зробила опитування. За результатами опитування у Telegram-каналі окупаційної адміністрації, більшість користувачів (53%) бажають, щоб пам'ятник таки залишився.

Також окупанти висловили тезу, що вони "не збираються воювати з пам'ятниками", як начебто це робить Україна.

Теми

Дивіться також

В окупованому Луганську знесли пам'ятники Жертвам сталінських репресій та Жертвам Голодомору

Бойовики запідозрили автора “Історії ЛНР" Крисенка у підробці документів

Історія "ЛНР": від пітекантропів до пітекантропів

Зеленський хоче встановити чотири дзвони

Бойовики «ЛНР» заявили про намір тричі на рік називати Луганськ Ворошиловградом

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

10 липня 2020 — Сергій Рябенко

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

25 квітня 2025 — Фабіан Бауманн

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.

24 квітня 2025 — Володимир Крижанівський

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.

22 квітня 2025 — Наталя Ємченко

Всі тексти «Історичної правди»

29 квітня, 16:01

Українська громада у Любліні прибрала могили вояків УНР

29 квітня, 09:29

У Львові вшанували пам'ять українців, яких депортували під час операції "Вісла"

28 квітня, 10:27

У Кам'янці-Подільському відкриють новий музей в історичній будівлі

28 квітня, 10:14

Історичний клуб "Холодний Яр" заснував нагороду – "Лицар Холодного Яру".

Всі новини