Зеленський хоче встановити чотири дзвони

Президент України Володимир Зеленський ініціює меморіальний проект, у межах якого в чотирьох куточках України буде встановлено чотири дзвони як символи пам’яті, перемоги, миру та єдності

Про ініційований меморіальний проект йдеться у повідомленні на сайті Офісу Президента України.

 

"75 років тому ми здобули перемогу над нацизмом. Знадобилося ще 46 років, щоб ми здобули незалежну Українську державу. І сьогодні вже шостий рік поспіль ми її захищаємо. Це все сторінки нашої історії, які гуртують і роблять нас сильнішими. Сьогодні з вірою в нашу мету я оголошую про проект меморіальних символів. У межах нього ми хочемо встановити в Україні чотири дзвони", – розповів Глава держави у своєму зверненні до українців з нагоди Дня перемоги над нацизмом у Другій світовій війні.

Володимир Зеленський повідомив, що перший дзвін – Дзвін Пам'яті – буде встановлено у Луганській області біля першого селища, де у 42-му році почалося звільнення України.

Другий дзвін – Дзвін Перемоги – встановлять на Закарпатті, поруч із місцем, де завершилося вигнання нацистських загарбників.

Ще два дзвони планується встановити в українських Донецьку та Сімферополі.

"Ми віримо і зробимо все, щоб обов'язково настав день, коли буде встановлено ще два дзвони: Дзвін Миру в Донецьку та Дзвін Єдності – у Сімферополі. І в мить, коли в Україні настане мир і ми повернемо своїх людей та свою землю, чотири дзвони одночасно сповістять про цю знакову подію в історії України. І кожний їхній удар закарбує у нашій свідомості: "Пам'ятаймо, що єдність – це запорука нашого миру та нашої перемоги", – сказав Президент України.

Як зароджувалася французька плеяда Півдня України

Наприкінці XVIII – початку XIX століття Південь України певною мірою став привабливий для іноземних переселенців. У цей час уряд Російської імперії намагавсяу тому числі освоювати регіон руками західноєвропейців. Не останнє місце у цьому процесі займали французи, які утворили тут потужний конгломерат управлінців, аграріїв, промисловців та інших фахівців. Вони не просто приїхали заробляти гроші на торгівлі або вирощуванні винограду, але й дали поштовх до розвитку окремих галузей економіки, якими сьогодні тут продовжують користуватися (суднобудівництво, виноградарство, вівчарство, тощо).

Буркусь: хто сторожив спокій дому Франка?

Це був не безпородний дворовий собака (хоча і в тім нічого лихого нема, навпаки, не виключено, що й таких тримали Франки, бо принаймні в певний час пес був у них не один, а справжній гуцульський вівчур, полонинський собака, чи, як іще називають, карпатська вівчарка

У секторі «проблем ідеологічної боротьби»: історики та «перебудова»

Нині це Інститут історії України, а тоді слова "Україна" в назві інституту не було. Навіть у цьому в СРСР вбачали небезпеку. Всі спілкувалися російською, лише в одному відділі, де вивчали козаччину, українською. А аспірант Діма Табачник (який потім двічі у Януковича був міністром), ідучи до курилки повз цей відділ, казав: "Цвірінькають там цією українською"

Бабин Яр: гібридні контексти Сергія Лозниці

Мабуть, головною зіркою антиукраїнського шабашу, влаштованого цього року Меморіальним центром Голокосту «Бабин Яр» на багатостраждальних кістках його жертв, став кінорежисер Сергій Лозниця зі своїм фільмом «Бабин Яр. Контекст».