Зеленський хоче встановити чотири дзвони

Президент України Володимир Зеленський ініціює меморіальний проект, у межах якого в чотирьох куточках України буде встановлено чотири дзвони як символи пам’яті, перемоги, миру та єдності

Про ініційований меморіальний проект йдеться у повідомленні на сайті Офісу Президента України.

 

"75 років тому ми здобули перемогу над нацизмом. Знадобилося ще 46 років, щоб ми здобули незалежну Українську державу. І сьогодні вже шостий рік поспіль ми її захищаємо. Це все сторінки нашої історії, які гуртують і роблять нас сильнішими. Сьогодні з вірою в нашу мету я оголошую про проект меморіальних символів. У межах нього ми хочемо встановити в Україні чотири дзвони", – розповів Глава держави у своєму зверненні до українців з нагоди Дня перемоги над нацизмом у Другій світовій війні.

Володимир Зеленський повідомив, що перший дзвін – Дзвін Пам'яті – буде встановлено у Луганській області біля першого селища, де у 42-му році почалося звільнення України.

Другий дзвін – Дзвін Перемоги – встановлять на Закарпатті, поруч із місцем, де завершилося вигнання нацистських загарбників.

Ще два дзвони планується встановити в українських Донецьку та Сімферополі.

"Ми віримо і зробимо все, щоб обов'язково настав день, коли буде встановлено ще два дзвони: Дзвін Миру в Донецьку та Дзвін Єдності – у Сімферополі. І в мить, коли в Україні настане мир і ми повернемо своїх людей та свою землю, чотири дзвони одночасно сповістять про цю знакову подію в історії України. І кожний їхній удар закарбує у нашій свідомості: "Пам'ятаймо, що єдність – це запорука нашого миру та нашої перемоги", – сказав Президент України.

Уривок із книжки "Таборові діти" Любов Загоровської

У книзі "Таборові діти" зібрано свідчення людей, які в дитячому віці зазнали репресій радянської каральної системи. Це розповіді тодішніх дітей про те, як їх під дулами автоматів забирали з дому, про досвід перебування в тюрмах, про важку дорогу на сибірські морози в товарних вагонах, про життя в бараках чи спецінтернатах, про виживання в нелюдських умовах заслання. Ці свідчення варто прочитати, щоб знати, як ставилася радянська влада до дітей, яких оголосила "ворогами народу".

Історик, сержант ЗСУ Володимир Бірчак "Клап": Усі мої предки були борцями визвольних змагань. Тепер вони стоять за спиною свого найменшого бійця

Володимир Бірчак – відомий історик, журналіст, сценарист, заступник редактора видання "Історична правда", керівник академічних програм Центру досліджень визвольного руху. Працював заступником директора Галузевого державного архіву СБУ, доклав чимало зусиль для декомунізації в Україні, особисто брав участь у розробці змін до законодавства, яке тепер гарантує доступ до архівів КДБ. А з перших днів повномасштабного вторгнення Росії у 2022-му мобілізувався до лав ЗСУ та став кулеметником на позивний "Клап".

Чернівці-1989. За лаштунками першої "Червоної Рути"

35 років тому у Чернівцях відбулася подія, що змінила культурний ландшафт нашої країни. Незалежність України почалася із співочої революції на стадіоні "Буковина" та виверження нової непідцензурної музики – музики протесту.

Омофор єднання. Чому порятунок Царгорода від русів став святом для киян і українців загалом

Як виникло церковне Свято Покрови й чому воно стало святом військових.