Зеленський хоче встановити чотири дзвони

Президент України Володимир Зеленський ініціює меморіальний проект, у межах якого в чотирьох куточках України буде встановлено чотири дзвони як символи пам’яті, перемоги, миру та єдності

Про ініційований меморіальний проект йдеться у повідомленні на сайті Офісу Президента України.

 

"75 років тому ми здобули перемогу над нацизмом. Знадобилося ще 46 років, щоб ми здобули незалежну Українську державу. І сьогодні вже шостий рік поспіль ми її захищаємо. Це все сторінки нашої історії, які гуртують і роблять нас сильнішими. Сьогодні з вірою в нашу мету я оголошую про проект меморіальних символів. У межах нього ми хочемо встановити в Україні чотири дзвони", – розповів Глава держави у своєму зверненні до українців з нагоди Дня перемоги над нацизмом у Другій світовій війні.

Володимир Зеленський повідомив, що перший дзвін – Дзвін Пам'яті – буде встановлено у Луганській області біля першого селища, де у 42-му році почалося звільнення України.

Другий дзвін – Дзвін Перемоги – встановлять на Закарпатті, поруч із місцем, де завершилося вигнання нацистських загарбників.

Ще два дзвони планується встановити в українських Донецьку та Сімферополі.

"Ми віримо і зробимо все, щоб обов'язково настав день, коли буде встановлено ще два дзвони: Дзвін Миру в Донецьку та Дзвін Єдності – у Сімферополі. І в мить, коли в Україні настане мир і ми повернемо своїх людей та свою землю, чотири дзвони одночасно сповістять про цю знакову подію в історії України. І кожний їхній удар закарбує у нашій свідомості: "Пам'ятаймо, що єдність – це запорука нашого миру та нашої перемоги", – сказав Президент України.

Коли виникла Українська Повстанська Армія?

У червні 1942 року Головна команда УПА Бульби-Боровця надіслала нацистському керівнику "Рейхскоміаріту Україна" Кохові листа, написаного в дуже гострій формі і з такою недипломатичною фантазією, як колись запорожці писали до турецького султана...

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.

Світозар Драгоманов. Боротьба за добре ім’я батька під прискіпливим стеженням НКВС

Стеження тривали упродовж трьох років і завершилися викликом на початку 1938 року до управління нквс. Але найбільші побоювання Світозара Драгоманова не справдилися. Його не заарештували. В обмін на свободу запропонували стати секретним співробітником. Під диктовку чекістів одразу ж змусили написати підписку. Але агент "Відданий" виявився не настільки відданим, як того хотіли чекісти.