IN MEMORIAM: Відійшла у вічність Орися Сокульська

19 січня відійшла у вічність Орина Сокульська — дружина поета і дисидента Івана Сокульського, сестра дисидента Ярослава Лесіва.

Про це повідомив дисидент Олесь Шевченко.

"Полинула від нас назавжди Орися Сокульська. Ми були разом у найтяжчі роки протистояння російській комуністично-кагебістській владі і в роки діяльності Всеукраїнського товариства політв'язнів, яке вона очолила після Євгена Пронюка. Орися всю себе віддавала людям і Україні, великодушно і безкорисливо. Її життя було воістину героїчним. Вічна і світла пам'ять нашій дорогій подрузі", - написав на своїй сторінці у Фейсбук Олесь Шевченко.

Орися Сокульська народилася 10 березня 1952 року в селищі Лужки на Івано-Франківщині. Закінчила педагогічний університет у Франківську. На початку 1970-х брат Ярослав Лесів познайомив Орисю з майбутнім чоловіком поетом Іваном Сокульським, який започаткував дисидентський рух на Дніпропетровщині. За свою діяльність і позицію він був двічі ув'язнений, відсидів 18 років. Подружжя мешкало у місті Дніпрі, там Орися працювала  вчителькою математики і займатися підтримкою політв'язнів. 

Рідний брат Орини Ярослав Лесів також був дисидентом. Відсидів понад 8 років у радянських тюрмах і колоніях суворого режиму за створення і поширення українського самвидаву, відбудову УГКЦ та допомогу українському підпіллю. У брежнєвські часи сім'я Сокульської пережила стеження, обшуки КДБ, сама ж Орися була арештована за передачу на Захід матеріалів про порушення прав людини в СРСР.

Попри переслідування КДБ, вона їздила до Татарстану, на Урал і в Мордовію, передавала повідомлення від політв'язнів на Захід. Оголошувала голодівки, брала участь в акціях, наприкінці 1970-х стала членом Гельсінської спілки.

Орина Сокульська — учасниця боротьби за незалежну Україну, членкиня Української Гельсінської групи. З 2015 року очолювала Всеукраїнське товариство політв'язнів та репресованих.

 
Орися Сокульська
Радіо Свобода

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.