Микола Матусевич організував акцію подяки Данії за підтримку України

Дисидент Микола Матусевич ініціював проведення акції подяки під посольством Данії в Україні.

Про це повідомила журналістка Дарія Гірна.

"Подякували Данії. Вийшов посол Оле Міккельсен і пригостив всіх кавою. Організатор акції Микола Матусевич каже, що попереду ще декілька таких подяк посольствам дружніх нам держав", - написала на своїй сторінці у Фейсбук Дарія Гірна.

Захід зібрав близько 10 людей, які тримали плакати з гаслами на підтримку співдружності між Україною та Данією. Організацією акції Микола Матусевич займався самотужки: попередив посольство та намалював плакати з гаслами на будівельних білих мішках через відсутність в господарчому магазині білого паперу, - про це напередодні розповіла журналістка Христина Коціра.

 

"— Христю, я тут акцію надумав під посольством Данії. Подячну акцію. Країна невелика, а як нам допомагають! А ми не вміємо дякувати. Треба вчитися. — Пане Миколо, час не дуже підходящий серед дня, вівторок. — Та навіть як сам прийду, то мені не звикати", - поділилася своєю розмовою з Миколою Матусевичем Христина Коціра.

Наступний подібний захід заплановано провести біля посольства Естонії.

Микола Матусевич - український дисидент і політичний в'язень радянських часів. За участь в Українській Гельсінській групі у 1977-му його засудили до 7 років тюрми та 5 років заслання.

 

Про поховання гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного та перспективи його пошуків

Зібрання в одному місці поховань національних героїв – ефективний спосіб підтримки національної ідентичності та пам'яті народу. Зараз активно йде створення подібного пантеону героїв України. У зв'язку із цим у суспільстві почалися обговорення та пошуки могил звитяжних предків, яких варто перепоховати в поважному місці. Однією з таких особистостей безумовно є гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний. Це одразу розбурхало розслідування стосовно місця його поховання.

Убивство Степана Бандери. Таємна місія агента кдб "Люкса"

Одразу після вбивства 15 жовтня 1959 року в Мюнхені Степана Бандери органи кдб срср розгорнули масштабну кампанію з дезінформації світової громадськості про обставини цього гучного злочину, його замовників і виконавців. Одним із тих, кого на всіх етапах цієї спецоперації залучали до стеження за лідером ОУН, створення умов для його ліквідації та відвернення уваги від справжнього вбивці, був агент на псевдо "Люкс", завербований ще у 1932 році.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.