Книга Олександра Зінченка потрапила до третього туру Шевченківської премії-2025

Книга історика, журналіста та співзасновника "Історичної правди" Олександра Зінченка "Як українці зруйнували імперію зла" потрапила у короткий список номінантів Шевченківської премії-2025.

Про це повідомили на сайті премії.

20 січня відбувся другий тур конкурсу на здобуття Національної премії України імені Тараса Шевченка 2025 року. Після проведення аналізу номінованих літературно-мистецьких творів з урахуванням їхньої мистецької цінності, унікальності, а також суспільної значущості і їх впливу на національне соціокультурне середовище, членами Шевченківського комітету шляхом таємного голосування були відібрані твори, що братимуть участь у третьому завершальному турі конкурсу.

В номінації "Публіцистика і журналістика":

  • Олександр Зінченко — книга "Як українці зруйнували імперію зла";
  • Павло Казарін — "Ретроспектива блогів на "Українській правді".

В номінації "Література":

  • Юрій Тарнавський — роман "Теплі полярні ночі" (авторизований переклад з англійської М. Нестелєєва), англомовний варіант "WORM ARCTIC NIGHTS";
  • Юрій Іздрик — книжка поезій "Колекція";
  • Світлана Поваляєва — збірка "Мінлива хмарність з проясненнями";
  • Мар'яна Савка — книжка поезій "Навіки ніжні: 77 віршів любові і віри"
  • Богдан Томенчук — книжка поезій "Вишийте, мамо, бронежилет";

В номінації "Літературознавство і мистецтво":

  • Валерій Бітаєв, Владислав Корнієнко, Юрій Мосенкіс — книга "Багатовікова літературно-мистецька зброя української перемоги";
  • Ігор Набитович — книга "Сага мистецької родини: Алєксандер Фредро, Софія Шептицька, митрополит Андрей Шептицький".

Повний перелік тих, хто потрапив у третій тур премії, можна переглянути за посиланням.

Переможців оголосять у березні, до дня народження Тараса Шевченка.

Національна премія України імені Тараса Шевченка заснована 1961 року. Вона є найвищою в Україні творчою відзнакою за вагомий внесок у розвиток культури та мистецтва. Кожного року може бути присуджено не більше семи Національних премій, а нагородити особу можна один раз за життя. Присуджує відзнаку президент України на підставі рішення комітету з Національної премії України імені Тараса Шевченка.

Нагадаємо, 2022 року Шевченківську премію з літератури отримала Тамара Горіха Зерня за роман "Доця", 2023 — Катерина Калитко за збірку поезій "Орден мовчальниць", 2024 — Ярина Чорногуз і Дмитро Лазуткін за поетичні збірки "dasein: оборона присутності" і "Закладка".

 

Країна Газарія. Коли Чорне море було італійським

Найдавнішою європейською картою, дату виготовлення якої ми знаємо достеменно, вважають портолан П'єтро Весконті 1311 року. І на ньому, разом з рідною для картографа Італією, зображена й Україна – точніше північне узбережжя Чорного моря із Кримом.

"Бруд війни. Солдати на полі бою у Другій світовій". Уривок із книжки Мері Луїзи Робертс

Американська історикиня Мері Луїза Робертс пропонує інший погляд на Другу світову, зосереджуючись не на описі стратегій і битв, а на "соматичній історії" фронту — історії людського тіла. На основі мемуарів та свідчень учасників боїв у Нормандії, Апеннінах та Арденнах вона простежила, як тіло солдата водночас ставало і головним інструментом війни, і її найвразливішою жертвою.

Кіндрат Полуведько. Арешт у Харкові як відлуння гучного вбивства у Роттердамі

Після кількох бесід із чекістами Афанасій Іващенко став агентом на псевдо "Вчитель" і погодився ввести свого "товариша по партії" Павла Полуведька в коло керівних діячів закордонного центру УПСР у Празі. Для виведення за кордон їм придумали відповідну "легенду". Оскільки слідство за справою Кіндрата Полуведька завершилося і йому "світило" так само 5 років заслання у віддалених регіонах срср, перед друзями й колегами наочно продемонстрували сцену його відправлення до місця відбування покарання.

Пужники. У пошуках правди

Села Пужники, що на Тернопільщині, ви не знайдете на карті України. І проблема не в тому, що топографи забули про нього, чи воно занадто маленьке, щоб бути нанесеним. Його більше не існує, як і багато сіл, що зникли під час та після Другої світової війни. Однак минулого року село знову "з'явилося", щоправда, на шпальтах польських та українських видань. Що сталося у Пужниках у 1945-му? Який стосунок мають до цього УПА, "істрєбітєльні батальйони" та НКВД? Та, зрештою, коли воно перестало існувати?