Книга Олександра Зінченка потрапила до третього туру Шевченківської премії-2025

Книга історика, журналіста та співзасновника "Історичної правди" Олександра Зінченка "Як українці зруйнували імперію зла" потрапила у короткий список номінантів Шевченківської премії-2025.

Про це повідомили на сайті премії.

20 січня відбувся другий тур конкурсу на здобуття Національної премії України імені Тараса Шевченка 2025 року. Після проведення аналізу номінованих літературно-мистецьких творів з урахуванням їхньої мистецької цінності, унікальності, а також суспільної значущості і їх впливу на національне соціокультурне середовище, членами Шевченківського комітету шляхом таємного голосування були відібрані твори, що братимуть участь у третьому завершальному турі конкурсу.

В номінації "Публіцистика і журналістика":

  • Олександр Зінченко — книга "Як українці зруйнували імперію зла";
  • Павло Казарін — "Ретроспектива блогів на "Українській правді".

В номінації "Література":

  • Юрій Тарнавський — роман "Теплі полярні ночі" (авторизований переклад з англійської М. Нестелєєва), англомовний варіант "WORM ARCTIC NIGHTS";
  • Юрій Іздрик — книжка поезій "Колекція";
  • Світлана Поваляєва — збірка "Мінлива хмарність з проясненнями";
  • Мар'яна Савка — книжка поезій "Навіки ніжні: 77 віршів любові і віри"
  • Богдан Томенчук — книжка поезій "Вишийте, мамо, бронежилет";

В номінації "Літературознавство і мистецтво":

  • Валерій Бітаєв, Владислав Корнієнко, Юрій Мосенкіс — книга "Багатовікова літературно-мистецька зброя української перемоги";
  • Ігор Набитович — книга "Сага мистецької родини: Алєксандер Фредро, Софія Шептицька, митрополит Андрей Шептицький".

Повний перелік тих, хто потрапив у третій тур премії, можна переглянути за посиланням.

Переможців оголосять у березні, до дня народження Тараса Шевченка.

Національна премія України імені Тараса Шевченка заснована 1961 року. Вона є найвищою в Україні творчою відзнакою за вагомий внесок у розвиток культури та мистецтва. Кожного року може бути присуджено не більше семи Національних премій, а нагородити особу можна один раз за життя. Присуджує відзнаку президент України на підставі рішення комітету з Національної премії України імені Тараса Шевченка.

Нагадаємо, 2022 року Шевченківську премію з літератури отримала Тамара Горіха Зерня за роман "Доця", 2023 — Катерина Калитко за збірку поезій "Орден мовчальниць", 2024 — Ярина Чорногуз і Дмитро Лазуткін за поетичні збірки "dasein: оборона присутності" і "Закладка".

 

Маріан Ґолемб’євський "Стер" – речник польсько-українського порозуміння

Маріан Ґолемб’євський – закинутий парашутом з Англії офіцер Армії Крайової / Делегатури Збройних Сил, член поаківської організації "Воля і Незалежність" (WiN), довголітній політичний в’язень та опозиційний активіст, пов’язаний з "Рухом" та ROPCiO. Його життєва історія під час та одразу після Другої світової війни міцно вписалася у складні польсько-українські відносини.

Корсунь. Фрагмент із книжки "Невиграна війна" Івана Гаврилюка

Жовті Води, Корсунь, Пилявці, Збараж, Зборів — ці назви глибоко вкоренилися в національну пам’ять як символи козацької військової слави. Однак за блиском цих звитяг ховається парадокс: переможний поступ війська Хмельницького затьмарила прикра поразка під Берестечком, а воєнні успіхи так і не стали тривкими політичними здобутками. Чому ж так трапилось? Відповідь на це запитання історик Іван Гаврилюк шукав не загалом у Хмельничинні, а у воєнному мистецтві очільників Козацької революції.

Від Золотої Слободи до Арлінгтонського національного кладовища. Юрко Коцай - перший олімпійський чемпіон українського походження

У світову історію плавання він увійшов як George Harold Kojac – дворазовий олімпійський чемпіон, рекордсмен світу, лікар і полковник Військово-повітряних сил США. Проте за американізованим прізвищем Kojac стояла українська родина Коцаїв із невеликого подільського села Золота Слобода. Історія цієї родини пояснює не лише спортивні успіхи Юрка Коцая, а й життєві принципи, які визначили весь його подальший шлях.

Юрій Бойко-Блохін і його сповнений випробувань шлях до утвердження української нації

Матеріали оперативної розробки за кордоном видатного українського вченого, громадсько-політичного діяча й теоретика українського націоналізму Юрія Бойка-Блохіна дають змогу зрозуміти, чому органи мдб / кдб срср так прискіпливо займалися саме науковцями – істориками, мовознавцями, літературознавцями, археологами. Їхні дослідження витоків української нації, державності, мови, культури неабияк ставали на заваді імперським планам кремлівського керівництва, яке переписувало історію на свій лад.