Книга Олександра Зінченка потрапила до третього туру Шевченківської премії-2025

Книга історика, журналіста та співзасновника "Історичної правди" Олександра Зінченка "Як українці зруйнували імперію зла" потрапила у короткий список номінантів Шевченківської премії-2025.

Про це повідомили на сайті премії.

20 січня відбувся другий тур конкурсу на здобуття Національної премії України імені Тараса Шевченка 2025 року. Після проведення аналізу номінованих літературно-мистецьких творів з урахуванням їхньої мистецької цінності, унікальності, а також суспільної значущості і їх впливу на національне соціокультурне середовище, членами Шевченківського комітету шляхом таємного голосування були відібрані твори, що братимуть участь у третьому завершальному турі конкурсу.

В номінації "Публіцистика і журналістика":

  • Олександр Зінченко — книга "Як українці зруйнували імперію зла";
  • Павло Казарін — "Ретроспектива блогів на "Українській правді".

В номінації "Література":

  • Юрій Тарнавський — роман "Теплі полярні ночі" (авторизований переклад з англійської М. Нестелєєва), англомовний варіант "WORM ARCTIC NIGHTS";
  • Юрій Іздрик — книжка поезій "Колекція";
  • Світлана Поваляєва — збірка "Мінлива хмарність з проясненнями";
  • Мар'яна Савка — книжка поезій "Навіки ніжні: 77 віршів любові і віри"
  • Богдан Томенчук — книжка поезій "Вишийте, мамо, бронежилет";

В номінації "Літературознавство і мистецтво":

  • Валерій Бітаєв, Владислав Корнієнко, Юрій Мосенкіс — книга "Багатовікова літературно-мистецька зброя української перемоги";
  • Ігор Набитович — книга "Сага мистецької родини: Алєксандер Фредро, Софія Шептицька, митрополит Андрей Шептицький".

Повний перелік тих, хто потрапив у третій тур премії, можна переглянути за посиланням.

Переможців оголосять у березні, до дня народження Тараса Шевченка.

Національна премія України імені Тараса Шевченка заснована 1961 року. Вона є найвищою в Україні творчою відзнакою за вагомий внесок у розвиток культури та мистецтва. Кожного року може бути присуджено не більше семи Національних премій, а нагородити особу можна один раз за життя. Присуджує відзнаку президент України на підставі рішення комітету з Національної премії України імені Тараса Шевченка.

Нагадаємо, 2022 року Шевченківську премію з літератури отримала Тамара Горіха Зерня за роман "Доця", 2023 — Катерина Калитко за збірку поезій "Орден мовчальниць", 2024 — Ярина Чорногуз і Дмитро Лазуткін за поетичні збірки "dasein: оборона присутності" і "Закладка".

 

Василь Мудрий (1893–1966)

"24 серпня 1939 року у Львові відбувся Крайовий конгрес Українського національно-демократичного об'єднання, на якому одностайно ухвалено резолюцію, що українське громадянство виконає в цих важких часах горожанські обов'язки крови і майна, які накладає на нього приналежність до Польської Держави... нині не час для взаємних політичних суперечок і що вищезазначене рішення разом з українським суспільством у повному обсязі виконаємо та понесемо всі жертви для спільної оборони держави".

Нестабільність і криза. Фрагмент книги "Революційна весна" Крістофера Кларка

Весна 1848 року ознаменувала час, коли Європу воднораз огорнули надія і страх, вона відчула крихкість усталеного століттями політичного порядку. Повстання у Парижі, Відні, Берліні, Мілані, Празі та десятках інших міст не були ізольованими епізодами, а стали першою загальноєвропейською революцією модерної доби. За інтенсивністю та географічним розмахом вона не мала прецедентів і охопила майже весь континент: від Португалії до Галичини й від Скандинавії до Сицилії. Люди по всій Європі стали учасниками масової політики та вимагали соціальної емансипації, громадянських прав і національного самовизначення.

Симон Созонтів. Опікун українців у Франції та "опіка" над ним органів кдб

Оперативній справі, яку в кдб завели на Симона Созонтіва, дали назву "Каучук". За аналогією з тим, що він був власником невеликої фабрики гумових виробів у Франції. Але він цікавив чекістів не лише як господарник і меценат, а передусім як багаторічний голова "Української громадської опіки" у Франції і в подальшому – голова виконавчого органу Української Національної Ради (прем’єр-міністр уряду в екзилі). Його певні риси характеру, політичні хитання й амбіції мали намір використати для здійснення спеціальної пропагандистської операції.

Поет Леонід Лиман. «Як я став ворогом народу»

У низці оперативних розробок органами кдб представників української творчої інтелігенції, що опинилися в еміграції, справа на поета Леоніда Лимана займає окрему нішу. Принаймні за обранням способів його компрометації. Покрокове розкриття тієї "кухні" кдб на підставі розсекречених документів з архівних фондів Служби зовнішньої розвідки України дає змогу наочно показати, як саме фальшували докази антирадянської діяльності, вигадували неіснуючі факти, використовували вивіски відомих міжнародних організацій і підписи їхніх керівників, залучали іноземних журналістів для поширення недостовірної інформації.