Олександр Зінченко серед номінантів на Шевченківську премію-2025

Історик, журналіст і співзасновник "Історичної правди" Олександр Зінченко та його книга "Як українці зруйнували імперію зла" у списку номінантів на здобуття Національної премії України імені Тараса Шевченка 2025 року.

Про це повідомили на офіційному сайті премії.

Комітет з національної премії України імені Тараса Шевченка оприлюднив список номінантів на престижну державну нагороду. Цього року на премію претендують митці у восьми категоріях, зокрема: література, літературознавство і мистецтвознавство, публіцистика і журналістика, музичне мистецтво, театральне мистецтво, кіномистецтво, візуальні мистецтва та декоративно-прикладне мистецтво. Лауреатів оголосять у березні 2025 року.

Література:

  • Віктор Терен — книжка поезій "Любов і свобода";
  • Петро Саноцький — книжка "В очікуванні весни. Сокальщина в боротьбі за волю України";
  • Олександр Скороход — роман "Наречена";
  • Анатолій Шкуліпа — книжка поезій "Навстіж – як небеса";
  • Зиновій Легкий — книжка "Час каяття і розплати";
  • Микола Славинський — поетичне трикнижжя "Магічний кристал", "Магічний кристал 2", "Магічний кристал 3";
  • Маркіян Камиш — роман "Хазяїн";
  • Олександр Балабко — роман "Кімоно для Баттерфляй. Із життя Соломії Крушельницької";
  • Микола Павленко — епізодичний роман "Малолітня матуся";
  • Світлана Поваляєва — книжка поезій "Мінлива хмарність з проясненнями";
  • Світлана Короненко — поетична книжка "Поезії";
  • Володимир Нікітенко — дилогія: "Зануда Рауль і лист старої маркізи"; "Зануда Рауль та інші брехуни";
  • Олаф Клеменсен — книжка поезій "Імена, що залишилися";
  • Рауль Чілачава — книжка "Бельканто";
  • Артем Чех — роман "Пісня відкритого шляху";
  • Юрій Іздрик — книжка поезій "Колекція";
  • Юрій Тарнавський — роман "Теплі полярні ночі";
  • Сергій Піддубний — книжки "Ілар Хоругин. Велесова книга", "Велесова книга для юнацтва", "Велесова книга – історія українців з прадавніх часів і священний кодекс слав'ян";
  • Богдан Томенчук — книжка поезій "Вишийте, мамо, бронежилет";
  • Ірен Вітуш (Ірина Квасниця) — збірка казок та легенд "Казки бабусі Ірени. Любій Малечі на кожен добрий вечір" на каналі ЮТУБ;
  • Оксана Рубаняк — книжка поезій "Назустріч смерті";
  • Ірина Рачковська — книжка-меморіал "Поминальний хліб. Хліб, який їдять після смерті";
  • Артур Дронь — книжка поезій "Тут були ми";
  • М'аряна Савка — книжка поезій "Навіки ніжні: 77 віршів любові і віри".

Літературознавство і мистецтвознавство:

  • Ігор Набитович — книжка "Сага мистецької родини: Алєксандер Фредро, Софія Шептицька, митрополит Андрей Шептицький";
  • Роман Яців — антології, науково-мистецькі видання, наукові видання;
  • Людмила Тарнашинська — книжки "Українське шістдесятництво: профілі на тлі покоління. Історико-літературний та поетикальний аспекти", "Україна в огні" Війна 2022 крізь призму Довженка: 100 днів протиСТОяння";
  • Вано Крюгер — книжка есеїв "Розчахнута квітка";
  • Валерій Бітаєв, Владислав Корнієнко, Юрій Мосенкіс — книжка "Багатовікова літературно-мистецька зброя української перемоги".

Публіцистика і журналістика:

  • Володимир Мула — документальний проєкт "Футбол має тривати";
  • Олег Баган — книжка "Феномен Галичини";
  • Людмила Калабуха — книжка "Зробіть навпаки: життя та продажі до і під час війни";
  • Ірина Говоруха — книжка "Код нації";
  • Павло Казарін — проєкт "Публіцистика воєнного часу на "Українській правді";
  • Віктор Жадько — книжка "Іду дорогами твоїми";
  • Віолетта Кіртока — книжки "Народні герої України. Історії справжніх" у 2-х томах;
  • Олександр Зінченко — книжка "Як українці зруйнували імперію зла";
  • Іван Мулярчук — книжка "Доброслав'я".

Національна премія України імені Тараса Шевченка заснована 1961 року. Вона є найвищою в Україні творчою відзнакою за вагомий внесок у розвиток культури та мистецтва. Кожного року може бути присуджено не більше семи Національних премій, а нагородити особу можна один раз за життя. Присуджує відзнаку президент України на підставі рішення комітету з Національної премії України імені Тараса Шевченка.

Нагадаємо, 2022 року Шевченківську премію з літератури отримала Тамара Горіха Зерня за роман "Доця", 2023 — Катерина Калитко за збірку поезій "Орден мовчальниць", 2024 — Ярина Чорногуз і Дмитро Лазуткін за поетичні збірки "dasein: оборона присутності" і "Закладка".

 

Справа Шухевича: політична міфологія та дослідницькі підходи

Тема колабораціонізму українського визвольного руху у Другій Світовій війні з нацистами вперше чітко проартикульована на початку 1960-х, коли професор Берлінського університету Альберт Норден заявив у жовтні 1959 року, нібито бійці батальйону "Нахтігаль" у перші дні нацистської окупації Львова вбили до трьох тисяч поляків та євреїв. У квітні 1960 року у Москві влаштували прес-конференцію, на якій, серед іншого, представили двох начебто свідків подій. З тих часів за "Нахтігалем" та Романом Шухевичем почала закріплюватися на Заході слава колаборанта та воєнного злочинця.

30 червня 1941. Як Бандера Незалежність відновлював

Події у Львові стали сигналом для тисяч оунівців і їхніх симпатиків. По всіх селах і містечках Західної України відбувалася один і той же сценарій: група молодих ентузіастів захоплювала приміщення владних органів — хоча це сказано надто гучно, адже «Совєти ще не пішли, а німці ще не прийшли» і влада фактично валялася на вулиці.

Ігор Калинець: «Для мене поезія мала бути загадкою, яку слід відгадати, розшифрувати"

Іноді мене запитують, чи я шкодую, що моє життя так склалося. Мені здається, що ні. Не мало б воно тоді смислу, якби я не перейшов через те все, якби не було тих 60-х, ув’язнення у 70-ті, того піднесення національного — всі ті події допомогли мені відчути, що я щось значу, що я щось зробив, що я комусь потрібен власне таким, яким я є в даний момент. Мені здається, що то і є сенс мого життя.

Петро Франко. Таємниці життя і смерті

28 червня 1890 року народився наймолодший із трьох синів Івана Франка – Петро. В історію визвольної боротьби він увійшов як один із засновників української скаутської організації "Пласт", хоробрий старшина Легіону Українських січових стрільців, командант летунського відділу Української Галицької армії. Для сталінського ж режиму він став небезпечним ворогом народу, якого ліквідували, ймовірно, у перші дні німецько-радянської війни.