Комітет Шевченківської премії визначив лауреатів 2024 року

Комітет із Національної премії України імені Тараса Шевченка визначив лауреатів премії 2024 року.

Про це повідомила пресслужба Комітету.

6 лютого відбувся третій тур конкурсу на Шевченківську премію. Члени Комітету розглянули літературно-мистецькі твори і шляхом таємного голосування визначили переможців конкурсу у семи номінаціях: "Література", "Публіцистика, журналістика", "Музичне мистецтво", "Театральне мистецтво" і "Візуальні мистецтва".

Комітет повідомив, що, відповідно до положення про Національну премію України імені Тараса Шевченка, найближчим часом внесе подання про присудження премії і проєкт відповідного указу президенту України.

При цьому Комітет не став оприлюднювати результати конкурсу. У повідомленні комітету сказано, що перелік лавреатів та їхніх творів буде опубліковано на офіційному сайті Комітету вже після оприлюднення відповідного указу президента.

Нагородження переможців має відбутися під час урочистих заходів до дня народження Тараса Шевченка 9 березня.

Нагадаємо, у 2023 році, 9 березня не оприлюднили імена лауреатів Шевченківської премії. Лише 28 липня президент Володимир Зеленський підписав указ про присудження Національної премії імені Тараса Шевченка 2023 року. А офіційне нагородження відзнаками лауреатів Національної премії імені Тараса Шевченка відбулося 20 серпня.

Національна премія України імені Тараса Шевченка — державна нагорода України, заснована у 1961 році. Вручається за вагомий внесок у розвиток культури й мистецтва. Нагороду особа може отримати один раз за життя. Присуджує відзнаку президент України на підставі рішення комітету з Національної премії України імені Тараса Шевченка.

 

Справа Шухевича: політична міфологія та дослідницькі підходи

Тема колабораціонізму українського визвольного руху у Другій Світовій війні з нацистами вперше чітко проартикульована на початку 1960-х, коли професор Берлінського університету Альберт Норден заявив у жовтні 1959 року, нібито бійці батальйону "Нахтігаль" у перші дні нацистської окупації Львова вбили до трьох тисяч поляків та євреїв. У квітні 1960 року у Москві влаштували прес-конференцію, на якій, серед іншого, представили двох начебто свідків подій. З тих часів за "Нахтігалем" та Романом Шухевичем почала закріплюватися на Заході слава колаборанта та воєнного злочинця.

30 червня 1941. Як Бандера Незалежність відновлював

Події у Львові стали сигналом для тисяч оунівців і їхніх симпатиків. По всіх селах і містечках Західної України відбувалася один і той же сценарій: група молодих ентузіастів захоплювала приміщення владних органів — хоча це сказано надто гучно, адже «Совєти ще не пішли, а німці ще не прийшли» і влада фактично валялася на вулиці.

Ігор Калинець: «Для мене поезія мала бути загадкою, яку слід відгадати, розшифрувати"

Іноді мене запитують, чи я шкодую, що моє життя так склалося. Мені здається, що ні. Не мало б воно тоді смислу, якби я не перейшов через те все, якби не було тих 60-х, ув’язнення у 70-ті, того піднесення національного — всі ті події допомогли мені відчути, що я щось значу, що я щось зробив, що я комусь потрібен власне таким, яким я є в даний момент. Мені здається, що то і є сенс мого життя.

Петро Франко. Таємниці життя і смерті

28 червня 1890 року народився наймолодший із трьох синів Івана Франка – Петро. В історію визвольної боротьби він увійшов як один із засновників української скаутської організації "Пласт", хоробрий старшина Легіону Українських січових стрільців, командант летунського відділу Української Галицької армії. Для сталінського ж режиму він став небезпечним ворогом народу, якого ліквідували, ймовірно, у перші дні німецько-радянської війни.