У Нагуєвичах віднайшли теслярське обладнання батька і брата Івана Франка

У рідному селі Івана Франка віднайшли теслярське обладнання, яке належало його батькові Якову Франку та братові письменника Захару.

Про неймовірну знахідку сповістили у Державному історико-культурному заповіднику "Нагуєвичі".

"У новому році Божому маємо нове повернення історичної спадщини в бойківську культуру України! Десятиліттями ніхто навіть й гадки не мав, що у Нагуєвичах, поруч із садибою Івана Франка, у сусідській хаті родини світлої пам'яті вчительки історії Людмили Василівни Шумеляк, коли-небудь пощастить віднайти теслярське обладнання, яке належало ковалю Якову Франку та його сину Захару, які згодом перейшли у спадщину внукові – Григорію, який у 1946 році став першим директором відновленого музею Івана Франка в Нагуєвичах", - йдеться у повідомленні.

Напередодні Різдва 2024 року Богдан Лазорак і Ростислав Хміль разом із представником родини Григорія Франка – Ярославом Шумеляком оглянути збережені речі теслярства, які збереглися в доброму стані. Окрім теслярського стола із зажимами для витісування і мірками для креслення, вдалося також віднайти ковані свердла, дворучні пильниці, теслярський рейсмус та інше обладнання. 

Рідкісні артефакти передадуть до фондів музею-садиби Івана Франка, і вже у травні планують презентувати їх відвідувачам.

"Уже скоро вони будуть експонуватися безпосередньо у стодолі Франків, тобто на своєму історичному місці – там де понад 160 років вирувала господарка Якова і його синів, внуків та правнуків", - зазначили у музеї.

 

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.