Херсонський державний університет запрошує на курси з історії Голокосту та геноцидів

Херсонський державний університет, у співпраці з Claims Conference (Conference on Jewish Material Claims Against Germany) University Partnership program in Holocaust Studies, запрошує здобувачів (бакалаврського та магістерського рівнів) до реєстрації на курси з історії Голокосту та геноцидів у IІ семестрі 2024-2025 навчального року.

Про це інформує Центр студій геноцидів ім. Рафаеля Лемкіна.

Упродовж семестру пропонується відвідання трьох факультативних курсів за вибором:

- Злочин геноциду в історії людства: від давніх часів до Голокосту та після (0,8 кредити, для магістрів);

- Коротка історія Голокосту (0,8 кредити, для бакалаврів);

- Друга світова війна та Голокост в Україні (0,8 кредити, для бакалаврів).

Під час курсу матимете можливість поглиблено вивчати історичні випадки масового насилля та злочину геноциду, серед яких рубіжним виявився Голокост європейських євреї. Ви дізнаєтеся, як події Другої світової війни та Голокосту вплинули на подальший розвиток міжнародного права. Ми розглянемо геноцидний досвід України у зв'язку із подіями Голокосту, інших геноцидів і актів масового насилля, включно із подіями російсько-української війни, що триває з 2014 року.

Запис на курс відкрий для всіх здобувачів ХДУ та вільних слухачів і триває до 15 лютого (включно).

Кожен курс триватиме з середини лютого до середини травня 2025 року (12 занять, 1 заняття на тиждень).

Заняття плануються у дистанційному форматі за допомогою Zoom.

Для реєстрації заповніть Google форму за посиланням.

 

Як звільняли Харків у серпні 1943-го

Німці атакували на світанку 29 серпня 1943-го позиції 69-ї армії. До вечора стало очевидно, що це відволікаючий маневр для забезпечення відступу військ із Харкова та його передмість. Вже до вечора цього дня, не зустрічаючи значного опору, були звільнені Люботин, Гіївка, Березове, Південний, Пісочин, Нова Баварія, станція Основа, Високий. Саме цей день і треба вважати датою визволення Харкова.

Українське державотворення літа 1941-го. Міфи та факти

Сам факт відновлення української влади після тривалої окупації мав суттєвий вплив на свідомість населення. Історик та дисидент, уродженець Волині Валентин Мороз згадував: "Перша половина мого життя була сформована двома прапорами під час проголошення української самостійності в 1941 році. Ці два українські прапори в рідному селі збереглися на ціле життя, давали вогонь витерпіти і перемогти".

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.