Внаслідок атаки російських дронів пошкоджено Межівський архівний підрозділ у Дніпропетровській області

Унаслідок атаки російських дронів 8 лютого постраждали документи Національного архівного фонду в Дніпропетровській області.

Про це повідомив голова Державної архівної служби України Анатолій Хромов.

"Чергова атака росії на українську архівну спадщину. Вночі 8 лютого 2025 року в результаті атаки російських дронів зазнав пошкоджень Межівський архівний підрозділ Дніпропетровської області: вибито вікна, пошкоджено меблі, техніку та документи Національного архівного фонду (внаслідок пожежі та її гасінння)... Люди не постраждали", - написав Хромов на своїй сторінці у Facebook.

За попередніми даними, постраждало близько 10% архівної колекції, а це близько 1 тис. архівних справ.

 

"Остаточне розв’язання". Уривок із книги Тімоті Снайдера "Криваві землі. Європа між Гітлером і Сталіним"

Наприкінці серпня у колаборації видавництв "Човен" та "Локальна історія" вийде друком українською книжка-бестселер американського історика Тімоті Снайдера "Криваві землі. Європа між Гітлером і Сталіним" – досконала деконструкція природи двох споріднених тоталітарних режимів: нацистської Німеччини та сталінського СРСР, трансформованого в сучасну фашистську росію.

Замостя-1920: як українці та поляки разом рятували Європу від росіян

Події 1920 року, коли українські та польські війська пліч-о-пліч зупинили більшовицьку навалу біля Замостя, стали яскравим прикладом успішної спільної боротьби двох народів за свободу і незалежність. У центрі цих подій постає постать генерала Марка Безручка — українського командира, який довів, що відданість Батьківщині та військовий талант можуть змінювати хід історії. Шоста Січова стрілецька дивізія Армії УНР під командуванням Марка Безручка зірвала плани червоних прорватися в Польщу та понести "світову революцію" до Європи

«Зараз формується "жива пам’ять"», - Роза Тапанова

Інтерв’ю з генеральною директоркою Національного історико-меморіального заповідника «Бабин Яр» Розою Тапановою для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.

Як звільняли Харків у серпні 1943-го

Німці атакували на світанку 29 серпня 1943-го позиції 69-ї армії. До вечора стало очевидно, що це відволікаючий маневр для забезпечення відступу військ із Харкова та його передмість. Вже до вечора цього дня, не зустрічаючи значного опору, були звільнені Люботин, Гіївка, Березове, Південний, Пісочин, Нова Баварія, станція Основа, Високий. Саме цей день і треба вважати датою визволення Харкова.