АНОНС: Публічна дискусія "Ялта. Наслідки угодовства"

У 80-ту річницю завершення Ялтинської мирної конференції Музей війни запрошує на публічну дискусію "Ялта. Наслідки угодовства".

Про це інформує Національний музей історії України у Другій світовій війні. 

Цьогоріч минає 80-та річниця завершення Ялтинської мирної конференції, наслідком якої стало переформатування світового укладу на наступні десятиліття. Було прийнято рішення про Організацію Об'єднаних Націй з Радою Безпеки та її сталими членами. Фактично закріплювалася гегемонія радянського союзу в Центрально-Східній Європі. Німеччина мала бути поділеною і зменшеною в розмірах, а всі громадяни срср, що опинилися на її території, мали бути повернуті.

Для українців, як і багатьох інших народів, ухвалення рішень лідерів срср, США та Великої Британії стали доконаним фактом: був закріплений західний кордон УРСР, що відрізав від основного етнічного масиву Холмщину, Надсяння, Лемківщину і жителі яких повинні були бути переселені в УРСР; кордон західного світу, на допомогу якого у визволенні України покладали сподівання, відсувався за межі зони радянської окупації в Німеччині. Єдиним "бонусом", що мав нагадувати про українське питання, було введення Української РСР поруч з Білоруською РСР до числа співзасновників ООН.

Слово "Ялта" стало символом угодовства тотальному злу. Для деяких же народів, зокрема поляків, символом національної трагедії – таким, як для чехів було слово "Мюнхен", коли для вирішення "глобальніших" проблем Захід поступався принципами демократії та суверенітетом окремих народів.

У ході пропонованої дискусії планується обговорити реальні наслідки рішень Ялтинської конференції для України, Європи та світу, геополітичні контексти такого "концерту світових потуг" після Другої світової війни та загрози подібних сценаріїв у сьогоденні, зважаючи на часті посилання на рішення Ялтинської конференції як певного взірця для кремлівського диктатора путіна. Також планується обговорити рівень представленості тематики політики угодовства в фаховій літературі та в музейній сфері.

Учасники дискусії:

• канд. іст. наук Юрій Савчук, генеральний директор Музею війни;
• проф., д-р. іст. наук Олександр Лисенко, завідувач відділу воєнно-історичних досліджень Інституту історії України НАНУ;
• проф., д-р іст. наук Юрій Ніколаєць, завідувач відділу політичної культури та ідеології Інституту політичних та етнонаціональних досліджень ім. Кураса НАНУ;
• д-р. іст. наук Олег Машевський, завідувач кафедри нової та новітньої історії зарубіжних країн історичного факультету КНУ імені Тараса Шевченка.

Модератор: Роман Кабачій, старший науковий співробітник Музею війни.

Коли: 11 лютого о 15:00

Де: У Головному корпусі Музею війни (м. Київ, вул. Лаврська 27). Захід відбудеться у просторі виставки "Капсула часу".

 

Соратник Скоропадського, ідеолог гетьманського руху: до 150-річчя Сергія Шемета

150 років тому, 6 червня 1875 року на Полтавщині народився Сергій Шемет – борець за незалежність України у ХХ столітті; діяч "Просвіти", "Братства Тарасівців", "Лубенської республіки", Української Народної Партії, один із засновників Української Партії хліборобів, співфундатор позапартійної організації "Український союз хліборобів-державників"; журналіст, співредактор журналу "Хліборобська Україна"; особистий секретар гетьмана Павла Скоропадського; брат Володимира і Миколи Шемета.

"Кросворд" для ОУН. Спецоперація кдб

Одним із головних завдань кдб було недопущення єдності в середовищі українських емігрантських організації. Для цього постійно вдавалися до проведення всіляких так званих активних заходів. Метою було розсварити українців, скомпрометувати лідерів і зрештою домогтися знищення однієї або кількох організацій чи хоча б зменшення їхньої активності. Наочним прикладом того, як це розроблялося і діяло на різних етапах, є спецоперація кдб "Кросворд", спрямована проти різних течій ОУН.

Російська православна церква і КДБ: факти

Існує думка, що нинішні проблеми в Російської православної церкви пов'язані винятково ключно з особистістю її патріарха Кирила Гундяєва, і якщо його не стане, то все у Московському патріархаті може змінитися на краще. Однак, чи це дійсно так? Чи справді проблеми цілої системи зосереджені в одній людині? Очевидно, що РПЦ переживає глибоку кризу. Але якими є її суть і причини?

Операція "Ставка". Невідомі документи щодо убивства в Роттердамі

23 травня 1938-го співробітник нквс срср Павло Судоплатов за вказівкою сталіна скоїв у Роттердамі вбивство лідера ОУН Євгена Коновальця. Нові документи з архіву Служби зовнішньої розвідки України проливають світло на окремі невідомі епізоди тієї операції і дають змогу знайти відповіді на запитання, чи підозрювали провідні діячі ОУН, що Павло Судоплатов і агент "Лебедь" опинилися в їхньому середовищі не випадково, а діяли за завданням нквс.