АНОНС: Публічна дискусія "Ялта. Наслідки угодовства"

У 80-ту річницю завершення Ялтинської мирної конференції Музей війни запрошує на публічну дискусію "Ялта. Наслідки угодовства".

Про це інформує Національний музей історії України у Другій світовій війні. 

Цьогоріч минає 80-та річниця завершення Ялтинської мирної конференції, наслідком якої стало переформатування світового укладу на наступні десятиліття. Було прийнято рішення про Організацію Об'єднаних Націй з Радою Безпеки та її сталими членами. Фактично закріплювалася гегемонія радянського союзу в Центрально-Східній Європі. Німеччина мала бути поділеною і зменшеною в розмірах, а всі громадяни срср, що опинилися на її території, мали бути повернуті.

Для українців, як і багатьох інших народів, ухвалення рішень лідерів срср, США та Великої Британії стали доконаним фактом: був закріплений західний кордон УРСР, що відрізав від основного етнічного масиву Холмщину, Надсяння, Лемківщину і жителі яких повинні були бути переселені в УРСР; кордон західного світу, на допомогу якого у визволенні України покладали сподівання, відсувався за межі зони радянської окупації в Німеччині. Єдиним "бонусом", що мав нагадувати про українське питання, було введення Української РСР поруч з Білоруською РСР до числа співзасновників ООН.

Слово "Ялта" стало символом угодовства тотальному злу. Для деяких же народів, зокрема поляків, символом національної трагедії – таким, як для чехів було слово "Мюнхен", коли для вирішення "глобальніших" проблем Захід поступався принципами демократії та суверенітетом окремих народів.

У ході пропонованої дискусії планується обговорити реальні наслідки рішень Ялтинської конференції для України, Європи та світу, геополітичні контексти такого "концерту світових потуг" після Другої світової війни та загрози подібних сценаріїв у сьогоденні, зважаючи на часті посилання на рішення Ялтинської конференції як певного взірця для кремлівського диктатора путіна. Також планується обговорити рівень представленості тематики політики угодовства в фаховій літературі та в музейній сфері.

Учасники дискусії:

• канд. іст. наук Юрій Савчук, генеральний директор Музею війни;
• проф., д-р. іст. наук Олександр Лисенко, завідувач відділу воєнно-історичних досліджень Інституту історії України НАНУ;
• проф., д-р іст. наук Юрій Ніколаєць, завідувач відділу політичної культури та ідеології Інституту політичних та етнонаціональних досліджень ім. Кураса НАНУ;
• д-р. іст. наук Олег Машевський, завідувач кафедри нової та новітньої історії зарубіжних країн історичного факультету КНУ імені Тараса Шевченка.

Модератор: Роман Кабачій, старший науковий співробітник Музею війни.

Коли: 11 лютого о 15:00

Де: У Головному корпусі Музею війни (м. Київ, вул. Лаврська 27). Захід відбудеться у просторі виставки "Капсула часу".

 

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.