АНОНС: Історико-мистецька експозиція "Віктор Цимбал. Архів. Колекція"

7 лютого Музей української діаспори відкриває історико-мистецьку експозицію "Віктор Цимбал. Архів. Колекція", присвячену українському художнику-емігранту й військовому армії УНР Віктору Цимбалу.

Про це інформує Музей української діаспори.

Вперше широкому загалу будуть представлені оригінальні документи, листи, світлини й графічні твори мистця київського, празького, аргентинського й американського періодів, отримані музеєм в дар наприкінці 2024 року. Доповнять експозицію вибрані живописні твори Віктора Цимбала з приватного зібрання, які також експонуватимуться вперше за багато років.

Художник Віктор Цимбал найбільш відомий як автор рекламних плакатів для світових корпорацій Coca-Cola, General Motors, Opel, Nestle та багатьох ін. Експозиція "Віктор Цимбал. Архів. Колекція" розкриє невідомі й важливі сторінки з життя та творчості мистця, архів якого відтепер є частиною колекції Музею української діаспори.

Відвідувачі побачать унікальні архівні документи й художні твори Віктора Цимбала: посвідчення про закінчення Другої київської гімназії, видане Міністерством народної освіти УНР, аргентинське посвідчення й візитівки художника різних років, запрошення на першу персональну виставку мистця в Буенос-Айресі 1936 року, живописні роботи, виконані в далекій Аргентині у 1950-х роках, графічний портрет Павла Скоропадського, створений Цимбалом після звістки про трагічну загибель Гетьмана, а також рідкісні антирадянські карикатури 1940-1950-х років, що в умовах сучасної російсько-української війни сприймаються як ніколи гостро й актуально. Доповнять експозицію архівні світлини з навчання Віктора Цимбала в Празькій Художньо-Промисловій школі, виставок в Буенос-Айресі й Нью-Йорку, спільні фото з відомими українськими діаспорянами, зокрема видатною примою балериною Ромою Приймою-Богачевською.

"Експозиція "Віктор Цимбал. Архів. Колекція" продемонструє перші результати наукового дослідження архіву Віктора Цимбала, переданого в колекцію Музею української діаспори наприкінці 2024 року правнуком художника Антоном Цимбалом, який зараз перебуває в лавах ЗСУ. Експозиція стане частиною музейної виставки "Я вернусь до своєї Вітчизни…" й буде доступна для перегляду на постійній основі", – розповідає Ганна Лексіна, мистецтвознавиця, кураторка експозиції, директорка Музею української діаспори.

Коли: 7 лютого о 17:00 

Де: м. Київ, вул. Князів Острозьких, 40-б

Вхід у день відкриття виставки вільний.

 

Маріан Ґолемб’євський "Стер" – речник польсько-українського порозуміння

Маріан Ґолемб’євський – закинутий парашутом з Англії офіцер Армії Крайової / Делегатури Збройних Сил, член поаківської організації "Воля і Незалежність" (WiN), довголітній політичний в’язень та опозиційний активіст, пов’язаний з "Рухом" та ROPCiO. Його життєва історія під час та одразу після Другої світової війни міцно вписалася у складні польсько-українські відносини.

Корсунь. Фрагмент із книжки "Невиграна війна" Івана Гаврилюка

Жовті Води, Корсунь, Пилявці, Збараж, Зборів — ці назви глибоко вкоренилися в національну пам’ять як символи козацької військової слави. Однак за блиском цих звитяг ховається парадокс: переможний поступ війська Хмельницького затьмарила прикра поразка під Берестечком, а воєнні успіхи так і не стали тривкими політичними здобутками. Чому ж так трапилось? Відповідь на це запитання історик Іван Гаврилюк шукав не загалом у Хмельничинні, а у воєнному мистецтві очільників Козацької революції.

Від Золотої Слободи до Арлінгтонського національного кладовища. Юрко Коцай - перший олімпійський чемпіон українського походження

У світову історію плавання він увійшов як George Harold Kojac – дворазовий олімпійський чемпіон, рекордсмен світу, лікар і полковник Військово-повітряних сил США. Проте за американізованим прізвищем Kojac стояла українська родина Коцаїв із невеликого подільського села Золота Слобода. Історія цієї родини пояснює не лише спортивні успіхи Юрка Коцая, а й життєві принципи, які визначили весь його подальший шлях.

Юрій Бойко-Блохін і його сповнений випробувань шлях до утвердження української нації

Матеріали оперативної розробки за кордоном видатного українського вченого, громадсько-політичного діяча й теоретика українського націоналізму Юрія Бойка-Блохіна дають змогу зрозуміти, чому органи мдб / кдб срср так прискіпливо займалися саме науковцями – істориками, мовознавцями, літературознавцями, археологами. Їхні дослідження витоків української нації, державності, мови, культури неабияк ставали на заваді імперським планам кремлівського керівництва, яке переписувало історію на свій лад.