АНОНС: Історико-мистецька експозиція "Віктор Цимбал. Архів. Колекція"

7 лютого Музей української діаспори відкриває історико-мистецьку експозицію "Віктор Цимбал. Архів. Колекція", присвячену українському художнику-емігранту й військовому армії УНР Віктору Цимбалу.

Про це інформує Музей української діаспори.

Вперше широкому загалу будуть представлені оригінальні документи, листи, світлини й графічні твори мистця київського, празького, аргентинського й американського періодів, отримані музеєм в дар наприкінці 2024 року. Доповнять експозицію вибрані живописні твори Віктора Цимбала з приватного зібрання, які також експонуватимуться вперше за багато років.

Художник Віктор Цимбал найбільш відомий як автор рекламних плакатів для світових корпорацій Coca-Cola, General Motors, Opel, Nestle та багатьох ін. Експозиція "Віктор Цимбал. Архів. Колекція" розкриє невідомі й важливі сторінки з життя та творчості мистця, архів якого відтепер є частиною колекції Музею української діаспори.

Відвідувачі побачать унікальні архівні документи й художні твори Віктора Цимбала: посвідчення про закінчення Другої київської гімназії, видане Міністерством народної освіти УНР, аргентинське посвідчення й візитівки художника різних років, запрошення на першу персональну виставку мистця в Буенос-Айресі 1936 року, живописні роботи, виконані в далекій Аргентині у 1950-х роках, графічний портрет Павла Скоропадського, створений Цимбалом після звістки про трагічну загибель Гетьмана, а також рідкісні антирадянські карикатури 1940-1950-х років, що в умовах сучасної російсько-української війни сприймаються як ніколи гостро й актуально. Доповнять експозицію архівні світлини з навчання Віктора Цимбала в Празькій Художньо-Промисловій школі, виставок в Буенос-Айресі й Нью-Йорку, спільні фото з відомими українськими діаспорянами, зокрема видатною примою балериною Ромою Приймою-Богачевською.

"Експозиція "Віктор Цимбал. Архів. Колекція" продемонструє перші результати наукового дослідження архіву Віктора Цимбала, переданого в колекцію Музею української діаспори наприкінці 2024 року правнуком художника Антоном Цимбалом, який зараз перебуває в лавах ЗСУ. Експозиція стане частиною музейної виставки "Я вернусь до своєї Вітчизни…" й буде доступна для перегляду на постійній основі", – розповідає Ганна Лексіна, мистецтвознавиця, кураторка експозиції, директорка Музею української діаспори.

Коли: 7 лютого о 17:00 

Де: м. Київ, вул. Князів Острозьких, 40-б

Вхід у день відкриття виставки вільний.

 

Поет Леонід Лиман. «Як я став ворогом народу»

У низці оперативних розробок органами кдб представників української творчої інтелігенції, що опинилися в еміграції, справа на поета Леоніда Лимана займає окрему нішу. Принаймні за обранням способів його компрометації. Покрокове розкриття тієї "кухні" кдб на підставі розсекречених документів з архівних фондів Служби зовнішньої розвідки України дає змогу наочно показати, як саме фальшували докази антирадянської діяльності, вигадували неіснуючі факти, використовували вивіски відомих міжнародних організацій і підписи їхніх керівників, залучали іноземних журналістів для поширення недостовірної інформації.

Паросля. Незручні спогади

Якщо 11 липня у польській історіографії вважається "апогеєм" конфлікту, то його початок відраховують від убивства мешканців колонії Паросля на Рівненщині. Подію намагаються пов'язати з першими збройними акціями бандерівського підпілля проти нацистів. Йдеться, насамперед, про напад сотні Григорія Перегіняка – "Коробки" на комендатуру містечка Володимирець 7 лютого 1943 року.

"Іспанські діти" в срср. Повернення на батьківщину… через підписку кдб

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено низку справ на колишніх "іспанських дітей", вивезених у 1937–1938 роках з Іспанії до срср для порятунку від війни. Справи датовані серединою 1950-х років, коли вони за репатріацією поверталися на батьківщину. Незадовго до виїзду з багатьма такими уже дорослими юнаками і дівчатами зустрічалися працівники кдб, встановлювали оперативний контакт, схиляли до співпраці, навчали азам нелегальної роботи за кордоном, давали завдання і платили гроші.

Це змінило хід битви за Київ: як два українські герої стримали російський прорив

Двоє саперів з Поділля підірвали Гостомельський міст, і ворог не зміг увірватися до столиці.