У Національному музеї історії України відкрилася виставка "Нев’янучий квіт Трипілля"

7 лютого в Національному музеї історії України відкрилася виставка "Нев’янучий квіт Трипілля", приурочена до 175-ї річниці від дня народження дослідника археологічних пам’яток, музеєзнавця й талановитого художника Вікентія Хвойки.

Про це повідомили в Національному музеї історії України.

Вікентій Хвойка був одним із засновників та першим Головним зберігачем Київського художньо-промислового і наукового музею (попередника Національного музею історії України). Хвойці належить відкриття Кирилівської палеолітичної стоянки в Києві, трипільської, зарубинецької та черняхівської археологічних культур, князівських палаців у Києві, розкопки численних стоянок, поселень, городищ та курганів різних часів.

Виставка презентує близько 50 оригінальних керамічних виробів Трипільської археологічної культури з колекції Національного музею історії України, в тому числі і з розкопок Вікентія Хвойки. Старожитності Трипілля надихають сучасних українських митців на створення власних чудових творів. Тож на виставці поряд експонуються роботи Людмили Смолякової та Ніни Коляденко. Це кераміка, панно, комплекти вбрання, повстяний килимок тощо, створені за мотивами Трипільських форм та орнаментики.

Кураторка виставки – Марина Стрельник, завідувачка науково-дослідного відділу найдавнішої та середньовічної історії України.

Виставка в музеї працюватиме щодня, з 10:00 до 18:00, каса музею до 17:00.

Адреса Національного музею історії України: вул. Володимирська, 2.

Виставка працюватиме до кінця травня 2025 року.

 

Майдан. Початок. Cпогади учасників Революції Гідності

"Мустафа написав у Фейсбуці: "Хто сьогодні до півночі готовий вийти на Майдан?..". Цей заклик побачив Володимир Коломієць. Він кинув $600 на рекламу допису, і тому його побачили 100 тисяч користувачів".

Март Ніклус: "Дорогий мій Василю! Не вдалось нам більше з Тобою побачитись…"

Василь Стус мав відбути 10 років примусових робіт та 5 років заслання. Оскільки він помер, не відбувши й половини цього терміну, радянська держава буквально "тримала його під арештом" навіть після смерті. Лише завдяки шаленим зусиллям родин дисидентів та національно свідомих громадян тіло поета і його побратимів вдалося перевезти в Україну

Від радіокерованої яхти до голосу в окупованих Олешках: 10 історій Українського радіо, які вас здивують

16 листопада 1924-го вийшла в ефір перша передача Українського радіо. Відтоді воно встигло пережити зміни державних устроїв, сталінські репресії й радянську цензуру, Другу світову, боротьбу за незалежність та українські революції, реформу Суспільного мовлення. Радіо декілька разів переїжджало з міста в місто, працювало з поїзда, підвалів і бомбосховищ, змінювало техніку й формати, і при цьому продовжує безперервно мовити — доносячи життєво необхідну інформацію до мешканців окупованих Олешок, розважаючи нас під час блекаутів, об'єднуючи навколо мови українців на всіх континентах через Радіодиктант.

Микола Руденко: "Ми стали першою групою, яка відкинула методи підпільної боротьби та виступила на повний голос"

9 листопада 2026-го відзначаємо 50-ту річницю з дня заснування Української Гельсінської групи сприяння виконанню Гельсінських угод – першої правозахисної організації в радянській Україні, яка відіграла історичну роль у боротьбі за права людини та незалежність нашої держави. Поява такої спільноти в умовах жорсткого придушення державою будь-яких проявів інакодумства стала можливою завдяки підписанню керівництвом СРСР Заключного акта Гельсінської наради з питань безпеки та співробітництва в Європі. Радянський Союз пішов на цей крок в обмін на міжнародне визнання своїх післявоєнних кордонів.