У Києві презентували "Книгу пам’яті полеглих за Україну"

В інформаційно-виставковому центрі Музею Майдану мережа "Елеос-Україна" презентувала демо-версію меморіальної онлайн-платформи "Книга пам’яті полеглих за Україну".

Оновлена версія отримала не лише сучасний дизайн, а й працюватиме на новітніх технологіях, що гарантують надійний захист даних. До неї буде перенесено 4490 профілів загиблих у період 2014–2022 років, а також додано інформацію про полеглих із 24 лютого 2022 року до сьогодні. Платформа буде доступна двома мовами – українською та англійською.

""Книгу пам'яті" ми започаткували ще в липні 2014 року. Тепер настав час її оновити. Унікальність цієї платформи в тому, що вона містить найбільш повну базу даних про полеглих військових до 2022 року", – каже Максим Попов, військовослужбовець, один із засновників платформи.

"Книга пам'яті полеглих за Україну" стане не просто архівом, а простором для вшанування подвигу воїнів. Вона міститиме фотографії, біографічні дані та історії полеглих. Через особистий кабінет користувачі зможуть доповнювати платформу – завантажувати інформацію про загиблих, додавати світлини та спогади.

"Важливо, щоб пам'ять про загиблих вшановувалася гідно. Колись, коли загиблого воїна повертали додому, це був не лише траур, а й честь – він повертався на щиті. В оновленій версії ми відмовилися від темних кольорів, адже прагнемо, щоб пам'ять про полеглих викликала не скорботу, а давала силу жити далі. Захисник навіть після смерті залишається живим. Захищає нас і веде вперед своїм прикладом", – зазначив Сергій Дмитрієв, капелан, голова правління ГО "Елеос-Україна".

Окрім вшанування пам'яті, платформа міститиме інформацію про сервіси для військових, ветеранів та їхніх родин, зокрема про соціальну, психологічну та юридичну підтримку.

Завершення роботи над платформою заплановано на кінець квітня, після чого вона стане доступною для всіх користувачів.

Проєкт реалізовано за підтримки Міжнародного фонду "Відродження", а над його оновленням працювала команда IT Brander.

"Книга пам'яті полеглих за Україну" була заснована у 2014 році. Її мета – збереження та вшанування пам'яті кожного героя, який віддав своє життя за свободу та незалежність України у російсько-українській війні. 

 

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.