50 тисяч гривень на пам'ятник. Владу Кривого Рогу закликають організувати конкурс на ескізний проєкт військового кладовища

Сім'ї загиблих військових Кривого Рогу добиваються в міської влади проведення всеукраїнського архітектурного конкурсу на ескізний проєкт меморіального військового кладовища. Вони не хочуть бачити на місці поховань своїх найближчих рудого гранітного кошмару і горезвісного пам'ятника.

 
Проєкт Меморіального комплексу у Кривому Розі 

Сім'ї  загиблих військових Кривого Рогу добиваються в міської влади на чолі з Юрієм Вілкулом проведення всеукраїнського архітектурного конкурсу на ескізний проєкт меморіального військового кладовища. Вони не хочуть бачити на місці поховань своїх найближчих рудого гранітного кошмару і горезвісного пам'ятника.

Ця історія тягнеться вже понад рік, і всі, хто у профільних відомствах мав хоча б поцікавитися як там справи в родин, вже не кажу включитися в процес меморіалізації, надати якісь рекомендації, просто спостерігали мовчки.

Тим часом міська влада Кривого Рогу вирішила, що якщо такий "файний" проєкт родинам не подобається, то "ми вам дамо по 50 тисяч грн і ставте собі пам'ятники самі які хочете".

На військовому секторі поховань.

Тепер уявіть, як виглядатиме військовий сектор почесних поховань Кривого Рогу з різними гранітними пам'ятниками, які встановлюватимуть навмання.

 
Початкова версія пам'ятника полеглим захисникам

Уявили?

Те, що ви уявили - це знецінення і вбивання пам'яті про українських героїв у виконанні керманичів Кривого Рогу.

Цьому ще можна запобігти.

29 січня за цей капець з 50 тисячами грн під красивою обгорткою соціальної підтримки сімей загиблих військовослужбовців збирається проголосувати Криворізька міська рада. З такою ініціативою виступила Інесса Благун з Департаменту соціальної політики виконкому Криворізької міської.

Наразі депутатське звернення з проханням провести архітектурний конкурс написав лише Володимир В'ятрович, за що йому велика подяка. 

 
 

Прошу народних депутатів підтримати родини щонайменше розголосом.

Прошу міських депутатів Кривого Рогу не підтримувати завтрашнє голосування і за прикладом Львова та Вінниці провести всеукраїнський архітектурний конкурс на ескізний проєкт військового сектору почесних поховань. Від цього напряму залежить пам'ять про цю війну, і рудими гранітними хрестами з дружньої гранітної фірми її не забезпечити.

З громадами, які вже виробляють нові стандарти меморіалізації зі світлим каменем в основі та чіткою структурою військового некрополю, можна проконсультуватися, щоб зробити усе правильно і чутливо.

Давайте змінювати культуру військової комеморації. Для цього в нас є законодавство про архітектурні конкурси, є Спілка архітекторів, є великий цех митців, яким є що запропонувати.

Володимир В'ятрович: Не минуле псує українсько-польські стосунки, а маніпуляції ним

У польському публічному дискурсі останніх років дедалі частіше лунає твердження, що погіршення українсько-польських стосунків зумовлене "важким історичним минулим". Мовляв, саме невирішені питання пам'яті та інтерпретації подій ХХ століття неминуче тягнуть наші суспільства до конфлікту. Однак соціологія дає іншу картину.

Олексій Мустафін: Копальні свободи. Як золото зробило "каторгу імперії" вільною

Найбільший в історії золотий самородок – який важив більше 72 кілограми й отримав назву "Велком Стренджер" (тобто "Ласкаво просимо, незнайомець") - був знайдений Джоном Дісоном та Річардом Оутсом в лютому 1869 року. Обидва старателі народилися в Корнуоллі, але щастя посміхнулося їм на іншому боці планети, в Австралії.

Микола Бендюк: Тарас Бульба-Боровець у контексті подій на Поліссі 1940–1942 рр.

Одні з дослідників говорять, що Тарас Боровець був агентом НКВД, інші вважають його непогрішимим месією і додають йому багато вигаданих фактів. Як, наприклад, що він проголошував відновлення Незалежності України в Сарнах у липні, чи що в нього вже тоді було 10 тисяч козаків.

Наталія Денисюк: Історії поляків, які загинули за Україну

Виставка "Я був поляком – громадянином України" представляє 39 імен – 39 історій загиблих Героїв польського походження, які народилися й жили в Україні та стали на її захист під час російсько-української війни. Серед них – добровольці, мобілізовані, кадрові військові, учасники миротворчих місій, багато з яких стали на захист Батьківщини ще задовго до 2022 р.