Суд визнав право встановлювати однакові поховання бійцям на Пантеоні Героїв у Тернополі

Тернопільське комунальне підприємство "Ритуальна служба" зможе облаштовувати на Пантеоні Героїв поховання єдиного зразка для військових, які загинули під час російсько-української війни.

Про це повідомили у Тернопільській міській раді, пише ZAXID.NET.

Відповідне рішення ухвалив Восьмий апеляційний адмінсуд Львова, задовольнивши апеляційну скаргу Тернопільської міської ради, яка вимагала скасувати дозвіл на встановлення індивідуальних пам'ятників. 

Встановити індивідуальний пам'ятник вимагають батьки загиблого військового Олег та Марія Стадники. Олег Стадник звернувся до окружного суду, який задовольнив його вимогу.

"Восьмий апеляційний адміністративний суд дійшов висновку, що рішення суду першої інстанції ухвалив всупереч вимогам чинного законодавства. СКП "Ритуальна служба" і надалі контролюватиме встановлення намогильних споруд на міських кладовищах, що передбачає встановлення споруд єдиного зразка", – повідомили у міськраді.

Також у міськраді додають, що в судах різних інстанцій розглядають справи за участю Олега Стадника, який проти однакових хрестів на Пантеоні Героїв, які виготовлені з білого пісковику. Сім'я Стадників хоче встановити хрест та фігуру сина в повний зріст з чорного граніту саме на Пантеоні Героїв.

Син тернопільських суддів Олега та Марії Стадників Віталій був прокурором та матросом ВМС. Він добровольцем пішов на фронт. Чоловік загинув 1 жовтня 2022 року під час боїв на Херсонщині. У Віталія Стадника залишилася дружина та троє дітей.

Військового поховали на Пантеоні Героїв Тернополя для якого влітку 2023 року Тернопільська міська рада виділила 14 млн грн для облаштування однакових пам'ятників для всіх загиблих бійців. Проте Марія та Олег Стадники виступили проти уніфікованого цвинтаря й почали без дозволів встановлювати монумент. 

У жовтні 2023 року Тернопільський окружний адміністративний суд відмовив задовольнити позов Стадників. Суд також відмовив сім'ї встановлювати індивідуальний пам'ятник і у жовтні 2024 року. Після цього Стадники оскаржили рішення в апеляції, яка у грудні 2024 року скасувала заборону індивідуальних пам'ятників на Пантеоні Героїв у Тернополі. 

 

Поет Леонід Лиман. «Як я став ворогом народу»

У низці оперативних розробок органами кдб представників української творчої інтелігенції, що опинилися в еміграції, справа на поета Леоніда Лимана займає окрему нішу. Принаймні за обранням способів його компрометації. Покрокове розкриття тієї "кухні" кдб на підставі розсекречених документів з архівних фондів Служби зовнішньої розвідки України дає змогу наочно показати, як саме фальшували докази антирадянської діяльності, вигадували неіснуючі факти, використовували вивіски відомих міжнародних організацій і підписи їхніх керівників, залучали іноземних журналістів для поширення недостовірної інформації.

Паросля. Незручні спогади

Якщо 11 липня у польській історіографії вважається "апогеєм" конфлікту, то його початок відраховують від убивства мешканців колонії Паросля на Рівненщині. Подію намагаються пов'язати з першими збройними акціями бандерівського підпілля проти нацистів. Йдеться, насамперед, про напад сотні Григорія Перегіняка – "Коробки" на комендатуру містечка Володимирець 7 лютого 1943 року.

"Іспанські діти" в срср. Повернення на батьківщину… через підписку кдб

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено низку справ на колишніх "іспанських дітей", вивезених у 1937–1938 роках з Іспанії до срср для порятунку від війни. Справи датовані серединою 1950-х років, коли вони за репатріацією поверталися на батьківщину. Незадовго до виїзду з багатьма такими уже дорослими юнаками і дівчатами зустрічалися працівники кдб, встановлювали оперативний контакт, схиляли до співпраці, навчали азам нелегальної роботи за кордоном, давали завдання і платили гроші.

Це змінило хід битви за Київ: як два українські герої стримали російський прорив

Двоє саперів з Поділля підірвали Гостомельський міст, і ворог не зміг увірватися до столиці.