Суд визнав право встановлювати однакові поховання бійцям на Пантеоні Героїв у Тернополі

Тернопільське комунальне підприємство "Ритуальна служба" зможе облаштовувати на Пантеоні Героїв поховання єдиного зразка для військових, які загинули під час російсько-української війни.

Про це повідомили у Тернопільській міській раді, пише ZAXID.NET.

Відповідне рішення ухвалив Восьмий апеляційний адмінсуд Львова, задовольнивши апеляційну скаргу Тернопільської міської ради, яка вимагала скасувати дозвіл на встановлення індивідуальних пам'ятників. 

Встановити індивідуальний пам'ятник вимагають батьки загиблого військового Олег та Марія Стадники. Олег Стадник звернувся до окружного суду, який задовольнив його вимогу.

"Восьмий апеляційний адміністративний суд дійшов висновку, що рішення суду першої інстанції ухвалив всупереч вимогам чинного законодавства. СКП "Ритуальна служба" і надалі контролюватиме встановлення намогильних споруд на міських кладовищах, що передбачає встановлення споруд єдиного зразка", – повідомили у міськраді.

Також у міськраді додають, що в судах різних інстанцій розглядають справи за участю Олега Стадника, який проти однакових хрестів на Пантеоні Героїв, які виготовлені з білого пісковику. Сім'я Стадників хоче встановити хрест та фігуру сина в повний зріст з чорного граніту саме на Пантеоні Героїв.

Син тернопільських суддів Олега та Марії Стадників Віталій був прокурором та матросом ВМС. Він добровольцем пішов на фронт. Чоловік загинув 1 жовтня 2022 року під час боїв на Херсонщині. У Віталія Стадника залишилася дружина та троє дітей.

Військового поховали на Пантеоні Героїв Тернополя для якого влітку 2023 року Тернопільська міська рада виділила 14 млн грн для облаштування однакових пам'ятників для всіх загиблих бійців. Проте Марія та Олег Стадники виступили проти уніфікованого цвинтаря й почали без дозволів встановлювати монумент. 

У жовтні 2023 року Тернопільський окружний адміністративний суд відмовив задовольнити позов Стадників. Суд також відмовив сім'ї встановлювати індивідуальний пам'ятник і у жовтні 2024 року. Після цього Стадники оскаржили рішення в апеляції, яка у грудні 2024 року скасувала заборону індивідуальних пам'ятників на Пантеоні Героїв у Тернополі. 

 

Ярослав Гайвас. Провідний діяч ОУН, розвідник, журналіст

Ярослав Гайвас належав до особливої категорії об’єктів оперативної розробки органів нквс / кдб – ідейних, переконаних, грамотних, добре підготовлених для підпільної роботи, які здобули хорошу освіту й пройшли велику школу боротьби, конспірації, перебування в тюрмах і таборах. Таких, на думку чекістів, не можна було ані завербувати, ані схилити до відмови від антирадянської діяльності. Тож їх мали тримати в полі зору і вигадувати способи, як мінімізувати активність.

Полковник Альфред Бізанц. Нотатки з внутрішньої тюрми мдб урср

Доля Альфреда Бізанца схожа з історією австрійського ерцгерцога Вільгельма Франца фон Габсбурга-Лотрінґена, відомого як Василь Вишиваний, який став полковником Легіону УСС і зіграв помітну роль в українському національно-визвольному русі. Той так само починав успішну кар'єру в австро-угорській армії, потім командував різними формуваннями у складі Української галицької армії та Армії УНР, після завершення Другої світової був схоплений працівниками СМЕРШ у Відні, доправлений для провадження слідства до Києва та обвинувачений у співпраці з низкою іноземних розвідок.

Країна Газарія. Коли Чорне море було італійським

Найдавнішою європейською картою, дату виготовлення якої ми знаємо достеменно, вважають портолан П'єтро Весконті 1311 року. І на ньому, разом з рідною для картографа Італією, зображена й Україна – точніше північне узбережжя Чорного моря із Кримом.

"Бруд війни. Солдати на полі бою у Другій світовій". Уривок із книжки Мері Луїзи Робертс

Американська історикиня Мері Луїза Робертс пропонує інший погляд на Другу світову, зосереджуючись не на описі стратегій і битв, а на "соматичній історії" фронту — історії людського тіла. На основі мемуарів та свідчень учасників боїв у Нормандії, Апеннінах та Арденнах вона простежила, як тіло солдата водночас ставало і головним інструментом війни, і її найвразливішою жертвою.