Українські архітектори закликали провести відкритий конкурс на проєкт Національного військового меморіалу

Національна спілка архітекторів України та Архітектурна палата НСАУ закликали провести відкритий конкурс на кращу проєктну пропозицію для будівництва Національного військового меморіального кладовища.

Відповідне звернення оприлюднили на сайті НСАУ. 

Навесні 2023 року конкурсна комісія НСАУ розробила дорожню карту та рекомендації для Міністерства ветеранів щодо його проведення конкурсу, який так і не відбувся.

"Натомість наявні процеси навколо будівництва НВМК – від вибору ділянки до тендерних процедур – є вочевидь непрозорими, викликають обурення та відчуття несправедливості, про що свідчить звернення громадськості щодо національного військового меморіального кладовища, підписане авторитетними лідерами громадянського суспільства та професійних спільнот, родичами загиблих військових. Це сотні підписів", – зазначають у спілці архітекторів.

У НСАУ стверджують, що конкурси "є найкращим рішенням для винайдення сильної ідеї", а також "способом проведення суспільного діалогу на такі складні та суспільно-важливі теми, як меморіалізація та увічнення пам'яті захисників". Такі конкурси вже проводили у Вінниці, Львові, Миколаєві та Сумах.

Відтак Національна спілка архітекторів та Архітектурна палата НСАУ звернулися до президента, прем'єр-міністра та міністерки ветеранів із закликом провести відкритий всеукраїнський архітектурний конкурс на кращу проєктну пропозицію комплексу НВМК.

"Ми готові надавати всебічні професійні консультації замовнику конкурсу для забезпечення прозорості та публічності конкурсних процедур, залучення найширшого кола архітекторів до участі та винайдення найкращого містобудівного та архітектурно-просторового рішення", – йдеться у заяві.

 

Паросля. Незручні спогади

Якщо 11 липня у польській історіографії вважається "апогеєм" конфлікту, то його початок відраховують від убивства мешканців колонії Паросля на Рівненщині. Подію намагаються пов'язати з першими збройними акціями бандерівського підпілля проти нацистів. Йдеться, насамперед, про напад сотні Григорія Перегіняка – "Коробки" на комендатуру містечка Володимирець 7 лютого 1943 року.

"Дніпро" на теренах Західної Німеччини. Спецоперація кдб

У 1956 році кдб срср створив на теренах Західної Німеччини легендовану групу "Дніпро", яка нібито стояла на патріотичних позиціях, дбала про українські інтереси і закликала емігрантів повертатися на свою батьківщину. Але за щирими, на перший погляд, зверненнями і закликами крилися ретельно продумані й далекосяжні плани посіяти розбрат і ворожнечу в середовищі української еміграції, скомпрометувати лідерів в очах рядових членів націоналістичних організацій, розсварити їх між собою, посіяти зневіру.

Як у Харкові встановлювали (та руйнували) пам’ятник УПА

1992 рік. У харківському Молодіжному парку, поруч із хрестом пам'яті жертв Голодомору установлюють перший на Лівобережжі пам'ятний знак воїнам УПА. У день відкриття біля знаку стоїть почесна варта курсантів кількох училищ. Церемонія починається молебнем за участі священників УАПЦ та УГКЦ. За кілька років пам'ятний знак стане мішенню понад сотні актів вандалізму: його засипатимуть сміттям, руйнуватимуть, намагатимуться "обміняти" на пам'ятник лєніну, а згодом — украдуть.

Дівчата під Крутами: ким були перші доброволиці УНР

29 січня Україна вшановує полеглих у бою під Крутами. У 1918 році чотири сотні юнаків-курсантів першої української військової школи та збірна сотня студентів і гімназистів затримали просування до Києва регулярної більшовицької армії, яка переважала українську у понад 10 разів. Зі спогадів одного із гімназистів, ройового студентської сотні Левка Лукасевича, стало відомо, що на фронті разом із чоловіками були і дівчата.