Українські архітектори закликали провести відкритий конкурс на проєкт Національного військового меморіалу

Національна спілка архітекторів України та Архітектурна палата НСАУ закликали провести відкритий конкурс на кращу проєктну пропозицію для будівництва Національного військового меморіального кладовища.

Відповідне звернення оприлюднили на сайті НСАУ. 

Навесні 2023 року конкурсна комісія НСАУ розробила дорожню карту та рекомендації для Міністерства ветеранів щодо його проведення конкурсу, який так і не відбувся.

"Натомість наявні процеси навколо будівництва НВМК – від вибору ділянки до тендерних процедур – є вочевидь непрозорими, викликають обурення та відчуття несправедливості, про що свідчить звернення громадськості щодо національного військового меморіального кладовища, підписане авторитетними лідерами громадянського суспільства та професійних спільнот, родичами загиблих військових. Це сотні підписів", – зазначають у спілці архітекторів.

У НСАУ стверджують, що конкурси "є найкращим рішенням для винайдення сильної ідеї", а також "способом проведення суспільного діалогу на такі складні та суспільно-важливі теми, як меморіалізація та увічнення пам'яті захисників". Такі конкурси вже проводили у Вінниці, Львові, Миколаєві та Сумах.

Відтак Національна спілка архітекторів та Архітектурна палата НСАУ звернулися до президента, прем'єр-міністра та міністерки ветеранів із закликом провести відкритий всеукраїнський архітектурний конкурс на кращу проєктну пропозицію комплексу НВМК.

"Ми готові надавати всебічні професійні консультації замовнику конкурсу для забезпечення прозорості та публічності конкурсних процедур, залучення найширшого кола архітекторів до участі та винайдення найкращого містобудівного та архітектурно-просторового рішення", – йдеться у заяві.

 

Юрій Бойко-Блохін і його сповнений випробувань шлях до утвердження української нації

Матеріали оперативної розробки за кордоном видатного українського вченого, громадсько-політичного діяча й теоретика українського націоналізму Юрія Бойка-Блохіна дають змогу зрозуміти, чому органи мдб / кдб срср так прискіпливо займалися саме науковцями – істориками, мовознавцями, літературознавцями, археологами. Їхні дослідження витоків української нації, державності, мови, культури неабияк ставали на заваді імперським планам кремлівського керівництва, яке переписувало історію на свій лад.

Паросля: російське ІПСО, на яке повелися польські дослідники

У сучасній польській історіографії початком так званої "Волинської різанини" вважається масове вбивство населення польської колонії Паросля у лютому 1943 року. Цю акцію вже тривалий час намагаються приписати першій сотні УПА Григорія Перегіняка – "Коробки". Кілька років тому у цій історії мало бути поставлено крапку, адже російські спецслужби оприлюднили документ, який начебто повністю підтверджує версію польських дослідників.

ТОП-10 міфів про Волинську трагедію

У колективній пам'яті поляків сприйняття УПА та ОУН існує майже виключно в рамках наративу про "Волинську різанину". А політичні оцінки подій 1940-х років закріплені на рівні законодавства. Центр стратегічних комунікацій розібрав 10 ключових складових цього наративу.

Наша Леді Хо-Хо, або ж як ефективно заохочувати до колабораціонізму

Що таке колабораціонізм — і чи завжди він означає зраду? Де закінчується прагнення вижити та починається свідома співпраця з ворогом? Чому те, що для одних було ганьбою, для інших ставало звитягою і справою національного порятунку? Історик Пйотр М. Маєвський, простежує історію колабораціонізму від античности до Другої світової та сягає сучасної російсько-української війни. Публікуємо уривок із книжки, яка незабаром вийде друком у видавництві "Локальна історія".