У Києві презентували "Книгу пам’яті полеглих за Україну"

В інформаційно-виставковому центрі Музею Майдану мережа "Елеос-Україна" презентувала демо-версію меморіальної онлайн-платформи "Книга пам’яті полеглих за Україну".

Оновлена версія отримала не лише сучасний дизайн, а й працюватиме на новітніх технологіях, що гарантують надійний захист даних. До неї буде перенесено 4490 профілів загиблих у період 2014–2022 років, а також додано інформацію про полеглих із 24 лютого 2022 року до сьогодні. Платформа буде доступна двома мовами – українською та англійською.

""Книгу пам'яті" ми започаткували ще в липні 2014 року. Тепер настав час її оновити. Унікальність цієї платформи в тому, що вона містить найбільш повну базу даних про полеглих військових до 2022 року", – каже Максим Попов, військовослужбовець, один із засновників платформи.

"Книга пам'яті полеглих за Україну" стане не просто архівом, а простором для вшанування подвигу воїнів. Вона міститиме фотографії, біографічні дані та історії полеглих. Через особистий кабінет користувачі зможуть доповнювати платформу – завантажувати інформацію про загиблих, додавати світлини та спогади.

"Важливо, щоб пам'ять про загиблих вшановувалася гідно. Колись, коли загиблого воїна повертали додому, це був не лише траур, а й честь – він повертався на щиті. В оновленій версії ми відмовилися від темних кольорів, адже прагнемо, щоб пам'ять про полеглих викликала не скорботу, а давала силу жити далі. Захисник навіть після смерті залишається живим. Захищає нас і веде вперед своїм прикладом", – зазначив Сергій Дмитрієв, капелан, голова правління ГО "Елеос-Україна".

Окрім вшанування пам'яті, платформа міститиме інформацію про сервіси для військових, ветеранів та їхніх родин, зокрема про соціальну, психологічну та юридичну підтримку.

Завершення роботи над платформою заплановано на кінець квітня, після чого вона стане доступною для всіх користувачів.

Проєкт реалізовано за підтримки Міжнародного фонду "Відродження", а над його оновленням працювала команда IT Brander.

"Книга пам'яті полеглих за Україну" була заснована у 2014 році. Її мета – збереження та вшанування пам'яті кожного героя, який віддав своє життя за свободу та незалежність України у російсько-українській війні. 

 

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.

Світозар Драгоманов. Боротьба за добре ім’я батька під прискіпливим стеженням НКВС

Стеження тривали упродовж трьох років і завершилися викликом на початку 1938 року до управління нквс. Але найбільші побоювання Світозара Драгоманова не справдилися. Його не заарештували. В обмін на свободу запропонували стати секретним співробітником. Під диктовку чекістів одразу ж змусили написати підписку. Але агент "Відданий" виявився не настільки відданим, як того хотіли чекісти.

На Афоні були врятовані 200 старовинних книжок з українського козацького скиту Чорний Вир: Сергій Шумило отримав рідкісну можливість їх дослідити

"Колись ці примірники Острозької Біблії були частиною бібліотеки українського козацького скиту Чорний Вир, який за допомогою ченців пощастило виявити на Афоні. Цей скит вже давно, на жаль, стоїть пусткою, покинутий людьми. Проте його бібліотека зберіглася. Вона складається приблизно з 200 українських стародруків XVI — XVIII століть".