У Києві презентували "Книгу пам’яті полеглих за Україну"

В інформаційно-виставковому центрі Музею Майдану мережа "Елеос-Україна" презентувала демо-версію меморіальної онлайн-платформи "Книга пам’яті полеглих за Україну".

Оновлена версія отримала не лише сучасний дизайн, а й працюватиме на новітніх технологіях, що гарантують надійний захист даних. До неї буде перенесено 4490 профілів загиблих у період 2014–2022 років, а також додано інформацію про полеглих із 24 лютого 2022 року до сьогодні. Платформа буде доступна двома мовами – українською та англійською.

""Книгу пам'яті" ми започаткували ще в липні 2014 року. Тепер настав час її оновити. Унікальність цієї платформи в тому, що вона містить найбільш повну базу даних про полеглих військових до 2022 року", – каже Максим Попов, військовослужбовець, один із засновників платформи.

"Книга пам'яті полеглих за Україну" стане не просто архівом, а простором для вшанування подвигу воїнів. Вона міститиме фотографії, біографічні дані та історії полеглих. Через особистий кабінет користувачі зможуть доповнювати платформу – завантажувати інформацію про загиблих, додавати світлини та спогади.

"Важливо, щоб пам'ять про загиблих вшановувалася гідно. Колись, коли загиблого воїна повертали додому, це був не лише траур, а й честь – він повертався на щиті. В оновленій версії ми відмовилися від темних кольорів, адже прагнемо, щоб пам'ять про полеглих викликала не скорботу, а давала силу жити далі. Захисник навіть після смерті залишається живим. Захищає нас і веде вперед своїм прикладом", – зазначив Сергій Дмитрієв, капелан, голова правління ГО "Елеос-Україна".

Окрім вшанування пам'яті, платформа міститиме інформацію про сервіси для військових, ветеранів та їхніх родин, зокрема про соціальну, психологічну та юридичну підтримку.

Завершення роботи над платформою заплановано на кінець квітня, після чого вона стане доступною для всіх користувачів.

Проєкт реалізовано за підтримки Міжнародного фонду "Відродження", а над його оновленням працювала команда IT Brander.

"Книга пам'яті полеглих за Україну" була заснована у 2014 році. Її мета – збереження та вшанування пам'яті кожного героя, який віддав своє життя за свободу та незалежність України у російсько-українській війні. 

 

Мої Танюки: Штрихи до родинного портрета

Мама дуже пишалася братом-режисером, активно листувалася з ним у радянські часи. Дядько теж писав їй багатосторінкові відповіді, детально оповідаючи про свої театральні справи, постановки, статті дружини. Коли ж він повернувся до Києва, поринув у політику та став народним депутатом України, вона майже щотижня телефонувала йому з Дягови, даючи "цінні поради". Часом матуся забувала, що перед нею вже не той "меншенький" брат, а державний діяч.

Письменник Ігор Костецький. КДБ ловив його, та не…

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України є чимало справ агентурної розробки, в яких інтрига тримається до останніх сторінок. Серед таких – чотиритомна справа на українського письменника, перекладача, літературознавця, режисера і видавця Ігоря Костецького, якій чекісти спершу дали назву "Письменник". У ній задокументовано численні намагання працівників кдб схилити на свій бік неординарного, екстравагантного, епатажного, амбітного письменника-модерніста.

"Велика війна професорів". Уривок із книги Мацея Ґурного

Новаторське дослідження польського історика Мацея Ґурного про те, як Перша світова війна точилася не лише на фронтах, а й у головах інтелектуалів. Серед географів, антропологів, психологів, істориків та соціологів Європи — від Парижа до Львова, від Відня до Белграда — розгорталася своя "війна духу", битва за визначення націй, рас, територій і кордонів, за право описувати "інших" і конструювати "своїх". У праці автор згадує низку українських інтелектуалів, які долучилися до дискурсу національної характерології, зокрема Степана Рудницького — географа, який відіграв головну роль у формуванні уявлень про українську етнічну територію.

Наше (?) Січневе повстання (1863–1864 роки)

25 січня цього року у Вільнюському кафедральному соборі голови трьох держав "Люблінського трикутника" – Кароль Навроцький, Ґітанас Науседа і Володимир Зеленський вшанували 163-тю річницю Січневого повстання 1863–1864 років. Мало хто звернув увагу, але це перше в історії наших трьох країн спільне вшанування пам'яті учасників цієї історичної події на найвищому державному рівні.