У Києві презентували "Книгу пам’яті полеглих за Україну"

В інформаційно-виставковому центрі Музею Майдану мережа "Елеос-Україна" презентувала демо-версію меморіальної онлайн-платформи "Книга пам’яті полеглих за Україну".

Оновлена версія отримала не лише сучасний дизайн, а й працюватиме на новітніх технологіях, що гарантують надійний захист даних. До неї буде перенесено 4490 профілів загиблих у період 2014–2022 років, а також додано інформацію про полеглих із 24 лютого 2022 року до сьогодні. Платформа буде доступна двома мовами – українською та англійською.

""Книгу пам'яті" ми започаткували ще в липні 2014 року. Тепер настав час її оновити. Унікальність цієї платформи в тому, що вона містить найбільш повну базу даних про полеглих військових до 2022 року", – каже Максим Попов, військовослужбовець, один із засновників платформи.

"Книга пам'яті полеглих за Україну" стане не просто архівом, а простором для вшанування подвигу воїнів. Вона міститиме фотографії, біографічні дані та історії полеглих. Через особистий кабінет користувачі зможуть доповнювати платформу – завантажувати інформацію про загиблих, додавати світлини та спогади.

"Важливо, щоб пам'ять про загиблих вшановувалася гідно. Колись, коли загиблого воїна повертали додому, це був не лише траур, а й честь – він повертався на щиті. В оновленій версії ми відмовилися від темних кольорів, адже прагнемо, щоб пам'ять про полеглих викликала не скорботу, а давала силу жити далі. Захисник навіть після смерті залишається живим. Захищає нас і веде вперед своїм прикладом", – зазначив Сергій Дмитрієв, капелан, голова правління ГО "Елеос-Україна".

Окрім вшанування пам'яті, платформа міститиме інформацію про сервіси для військових, ветеранів та їхніх родин, зокрема про соціальну, психологічну та юридичну підтримку.

Завершення роботи над платформою заплановано на кінець квітня, після чого вона стане доступною для всіх користувачів.

Проєкт реалізовано за підтримки Міжнародного фонду "Відродження", а над його оновленням працювала команда IT Brander.

"Книга пам'яті полеглих за Україну" була заснована у 2014 році. Її мета – збереження та вшанування пам'яті кожного героя, який віддав своє життя за свободу та незалежність України у російсько-українській війні. 

 

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.

Як я став депутатом…

Потім, коли ми вже аналізували в Народній Раді результати виборів, з’ясувалося, що я був єдиним зі Сходу і Півдня України, хто виграв сільський округ. Усі інші демократи в цій частині країни перемагали в містах. Наприкінці осені 1989 року я навіть не думав балотуватися. А за три місяці — несподівано для суперників, друзів і самого себе — виграв вибори.

Шевченко у Вашингтоні. Боротьба за цінності

Процес встановлення пам'ятника Тарасові Шевченку у Вашингтоні в 1964 році з нагоди 150-річчя від дня його народження розтягнувся у часі на кілька років і набув неабиякого резонансу у закордонній пресі. Водночас досі так і не стали надбанням гласності заходи кдб срср навколо тієї події. Розсекречені документи з архіву Служби зовнішньої розвідки України дають змогу нині побачити, як діяли за тих обставин і яку позицію займали представники кремлівського керівництва, американських політичних кіл і української діаспори.

"Ми позбулися «пушкіних», «Московської» ковбаси і «Тульських» пряників", - Олег Пустовгар

Процеси очищення інформаційного та публічного простору від російської присутності прискорилися після повномасштабного вторгнення Росії. Утім, роботи ще багато. Що вдалося зробити в цьому напрямі за останні роки на Полтавщині, а які питання ще варто розв'язати, – розповів у інтерв'ю представник Українського інституту національної пам'яті в Полтавській області Олег Пустовгар.