У Гарварді відкрили виставку, присвячену репресованим та вбитим українським науковцям

Мета виставки Freedom in the equation — показати науковий потенціал України, втрачений внаслідок російських геноцидних війн, а також висвітлити внески українських вчених у глобальну науку, що довго перебували поза світовою увагою.

"Чому в України досі немає Нобелівських лауреатів серед науковців?" — це питання часто лунає в академічних колах за кордоном, використовує його й антиукраїнська пропаганда. Виставка Freedom in the equation дає відповідь на це питання: їх вбила Росія. 

Спеціально для цієї виставки офіційний художник Нобелівської премії Ніклас Елмехед створив портрети десятьох талановитих українських науковців, репресованих чи вбитих у різний час: від арештованої в СРСР біологині Валентини Радзимовської до загиблого солдата Збройних сил України, біофізика Біжана Шаропова. Текст виставки підготувала Олеся Павлишин, головна редакторка науково-популярного медіа "Куншт", у співпраці з інтернет-порталом "Моя наука" та проєктом "Українські вчені на війні". Десять українських науковців і науковиць для виставки відібрали Олексій Болдирєв, молекулярний біолог та засновник порталу "Моя наука", і Христина Семерин, літературознавиця й публіцистка.

Серед імен: 

– Григорій Левитський, цитогенетик і ботанік;

– Валентина Радзимовська, біологиня;

– Володимир Правдич-Немінський, нейрофізіолог;

– Михайло Кравчук, математик, засновник школи українських конструкторів ракетної та космічної техніки;

– Лев Шубников, фізик низьких температур;

– Володимир Колкунов, вчений-агроном, селекціонер;

– Ганна Закревська, геологиня;

– Біжан Шаропов, біолог, популяризатор науки;

– Василь Кладько, фізик;

– Людмила Шевцова, біологиня.

"Українські науковці, зображені на портретах авторства офіційного художника Нобелівського комітету, ніколи не отримають Нобелівської премії. Найочевидніша причина цього — їх убили до того, як вони змогли повністю реалізувати свій потенціал. Немає спеціального терміна для вбивства науковців або інтелектуалів, але це злочин, скоєний більшовицьким та російським режимами, і він повинен бути визнаний як такий і переслідуваний, незалежно від того, чи існує для цього юридичний термін", - зазначив директор Гарвардського українського наукового інституту Сергій Плохій.

Виставка триватиме з 10 лютого по 10 березня у Harvard Science Centre (1 Oxford St, Cambridge, MA) та буде експонуватися на мистецькій стіні центру (Art Wall).

Виставку супроводжуватимуть кураторські екскурсії, організовані разом з Українським науковим інститутом Гарвардського університету.

Freedom in the equation створена в межах проєкту Science at Risk за підтримки науково-популярного медіа "Куншт" і Фундації ЗМІН у співпраці з "Моя наука", "Українські вчені на війні" та Українським науковим інститутом Гарвардського університету.

 

Майдан. Початок. Cпогади учасників Революції Гідності

"Мустафа написав у Фейсбуці: "Хто сьогодні до півночі готовий вийти на Майдан?..". Цей заклик побачив Володимир Коломієць. Він кинув $600 на рекламу допису, і тому його побачили 100 тисяч користувачів".

Март Ніклус: "Дорогий мій Василю! Не вдалось нам більше з Тобою побачитись…"

Василь Стус мав відбути 10 років примусових робіт та 5 років заслання. Оскільки він помер, не відбувши й половини цього терміну, радянська держава буквально "тримала його під арештом" навіть після смерті. Лише завдяки шаленим зусиллям родин дисидентів та національно свідомих громадян тіло поета і його побратимів вдалося перевезти в Україну

Від радіокерованої яхти до голосу в окупованих Олешках: 10 історій Українського радіо, які вас здивують

16 листопада 1924-го вийшла в ефір перша передача Українського радіо. Відтоді воно встигло пережити зміни державних устроїв, сталінські репресії й радянську цензуру, Другу світову, боротьбу за незалежність та українські революції, реформу Суспільного мовлення. Радіо декілька разів переїжджало з міста в місто, працювало з поїзда, підвалів і бомбосховищ, змінювало техніку й формати, і при цьому продовжує безперервно мовити — доносячи життєво необхідну інформацію до мешканців окупованих Олешок, розважаючи нас під час блекаутів, об'єднуючи навколо мови українців на всіх континентах через Радіодиктант.

Микола Руденко: "Ми стали першою групою, яка відкинула методи підпільної боротьби та виступила на повний голос"

9 листопада 2026-го відзначаємо 50-ту річницю з дня заснування Української Гельсінської групи сприяння виконанню Гельсінських угод – першої правозахисної організації в радянській Україні, яка відіграла історичну роль у боротьбі за права людини та незалежність нашої держави. Поява такої спільноти в умовах жорсткого придушення державою будь-яких проявів інакодумства стала можливою завдяки підписанню керівництвом СРСР Заключного акта Гельсінської наради з питань безпеки та співробітництва в Європі. Радянський Союз пішов на цей крок в обмін на міжнародне визнання своїх післявоєнних кордонів.