Кандидат у президенти Польщі у Львові записав провокативне відео на фоні пам'ятника Бандері

Кандидат у президенти Польщі від коаліції "Конфедерація" Славомір Менцен у річницю повномасштабного російського вторгнення відвідав Львів, де записав провокативне відео на фоні пам'ятника Степану Бандері.

Це відео Славомір Менцен опублікував у соцмережі Х.

"Бандера - це терорист, який за часів Другої Речі Посполитої був засуджений польським судом до смертної кари за вбивства поляків. Потім він заснував Організацію українських націоналістів, яка несе відповідальність за різанину на Волині. Люди цього чоловіка вбили 100 тисяч поляків", - заявив Славомір Менцен, додавши, що Україна має якомога швидше покінчити "з культом Бандери".

Менцен прибув до Львова разом з депутаткою Європарламенту від "Конфедерації" Анною Брилкою, яка нещодавно заявила, що Польща мала би отримати від України "гарантію повернення" наданої їй допомоги. "Це (пам'ятник Бандері в Україні. - Ред.) - це те саме, якби у Німеччині будували пам'ятники Гітлеру", - додала Анна Брилка

На такі дії польських політиків різко відреагував мер Львова Андрій Садовий: "Проросійському політику з польським паспортом Славоміру Менцену варто проявити хоробрість і записати відео біля Донецької стели. Може поїхати на фронт і поділитися своїми думками, зокрема з польськими добровольцями. Треба перевірити чи йому взагалі дозволено в'їзд в Україну", - написав Андрій Садовий у соціальній мережі Х. 

У відповідь на це Менцен заявив, він "поляк і поїхав до гарного та культурно польського міста Львова, якому колись росіяни завдали багато шкоди". "Там я побачив пам'ятник Бандері, культ бандерівських злочинців на чолі з Шухевичем. Вам має бути соромно, що в такому чудовому місті ви погоджуєтеся на культ геноцидів, злочинців і вбивць моїх співвітчизників", - зазначив польський політик.

 

Як кдб намагався перешкоджати заходам з ушанування Євгена Коновальця

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України виявлено низку документів про те, як органи кдб срср у різні періоди відстежували заходи української діаспори з ушанування пам'яті голови ОУН Євгена Коновальця і намагалися всіляко перешкоджати їх проведенню.

Маріан Ґолемб’євський "Стер" – речник польсько-українського порозуміння

Маріан Ґолемб’євський – закинутий парашутом з Англії офіцер Армії Крайової / Делегатури Збройних Сил, член поаківської організації "Воля і Незалежність" (WiN), довголітній політичний в’язень та опозиційний активіст, пов’язаний з "Рухом" та ROPCiO. Його життєва історія під час та одразу після Другої світової війни міцно вписалася у складні польсько-українські відносини.

Корсунь. Фрагмент із книжки "Невиграна війна" Івана Гаврилюка

Жовті Води, Корсунь, Пилявці, Збараж, Зборів — ці назви глибоко вкоренилися в національну пам’ять як символи козацької військової слави. Однак за блиском цих звитяг ховається парадокс: переможний поступ війська Хмельницького затьмарила прикра поразка під Берестечком, а воєнні успіхи так і не стали тривкими політичними здобутками. Чому ж так трапилось? Відповідь на це запитання історик Іван Гаврилюк шукав не загалом у Хмельничинні, а у воєнному мистецтві очільників Козацької революції.

Від Золотої Слободи до Арлінгтонського національного кладовища. Юрко Коцай - перший олімпійський чемпіон українського походження

У світову історію плавання він увійшов як George Harold Kojac – дворазовий олімпійський чемпіон, рекордсмен світу, лікар і полковник Військово-повітряних сил США. Проте за американізованим прізвищем Kojac стояла українська родина Коцаїв із невеликого подільського села Золота Слобода. Історія цієї родини пояснює не лише спортивні успіхи Юрка Коцая, а й життєві принципи, які визначили весь його подальший шлях.