У Польщі погрожують заборонити "бандерівську ідеологію"

Польська політична партія "Право і справедливість" підготувала законопроєкт, який заборонить "націоналістичну ідеологію Бандери".

Про це пишуть польські ЗМІ.

Депутат від ПіС Пшемислав Чарнек підкреслив, що законопроєкт унеможливить у Польщі під страхом покарання героїзувати українських націоналістів, а також припинить "ганебні переговори" між Міністерством культури Польщі та Україною щодо подальших пам'ятників упівцям на польських землях.

"У Польщі все частіше люди, яких прийняли польські брати і сестри, почали співати бандерівські пісні, вихваляючи ідеологію ОУН-УПА, абсолютно не зважаючи на те, як до неї ставляться поляки. Тому ми вирішили підготувати проєкт закону, який, з одного боку, буде проєктом пам'яті наших мучеників, убитих на Волині та Східній Малопольщі, а з іншого боку заборонить бандерівську брехню під страхом покарання, заборонить прославляти Бандеру і націоналістичну ідеологію Бандери. Це особливо важливо, тому що нинішня влада Республіки Польща все ще веде переговори з українською державою про те, чи будуть ці ексгумації взагалі чи ні", - наголосив Пшемислав Чарнек.

Український історик, воїн бригади "Хартія" Володимир Бірчак відреагував на ініціативу польської політичної партії "Право і справедливість":

"Передвиборча гонка у Польщі все більше нагадує не політичну кампанію, а якийсь підручник з психіатрії... Там одна заява за іншу "краща"... Тут українська влада має свою міцну спину. Бо ці "сусіди" у скорому часі почнуть вимагати засудження ОУН, чи УПА в Україні. Ми, у Силах оборони України, пам'ятпоказати аємо і шануємо, згадуємо і розмовляємо про усіх борців за незалежність України. І Бандеру, і Шухевича, і ОУН, і УПА, і тисячі інших незнаних нам. І з червоно-чорним прапором на шевроні українські вояки досить часто йдуть у бій", - написав Володимир Бірчак на своїй сторінці у Фейсбук.

Нагадаємо, у листопаді 2024 року польська опозиційна консервативна партія "Право і справедливість" (ПіС) висунула своїм кандидатом на майбутніх президентських виборах Кароля Навроцького, очільника Інституту національної пам'яті Польщі.

 
Пшемислав Чарнек 

Справа Шухевича: політична міфологія та дослідницькі підходи

Тема колабораціонізму українського визвольного руху у Другій Світовій війні з нацистами вперше чітко проартикульована на початку 1960-х, коли професор Берлінського університету Альберт Норден заявив у жовтні 1959 року, нібито бійці батальйону "Нахтігаль" у перші дні нацистської окупації Львова вбили до трьох тисяч поляків та євреїв. У квітні 1960 року у Москві влаштували прес-конференцію, на якій, серед іншого, представили двох начебто свідків подій. З тих часів за "Нахтігалем" та Романом Шухевичем почала закріплюватися на Заході слава колаборанта та воєнного злочинця.

30 червня 1941. Як Бандера Незалежність відновлював

Події у Львові стали сигналом для тисяч оунівців і їхніх симпатиків. По всіх селах і містечках Західної України відбувалася один і той же сценарій: група молодих ентузіастів захоплювала приміщення владних органів — хоча це сказано надто гучно, адже «Совєти ще не пішли, а німці ще не прийшли» і влада фактично валялася на вулиці.

Ігор Калинець: «Для мене поезія мала бути загадкою, яку слід відгадати, розшифрувати"

Іноді мене запитують, чи я шкодую, що моє життя так склалося. Мені здається, що ні. Не мало б воно тоді смислу, якби я не перейшов через те все, якби не було тих 60-х, ув’язнення у 70-ті, того піднесення національного — всі ті події допомогли мені відчути, що я щось значу, що я щось зробив, що я комусь потрібен власне таким, яким я є в даний момент. Мені здається, що то і є сенс мого життя.

Петро Франко. Таємниці життя і смерті

28 червня 1890 року народився наймолодший із трьох синів Івана Франка – Петро. В історію визвольної боротьби він увійшов як один із засновників української скаутської організації "Пласт", хоробрий старшина Легіону Українських січових стрільців, командант летунського відділу Української Галицької армії. Для сталінського ж режиму він став небезпечним ворогом народу, якого ліквідували, ймовірно, у перші дні німецько-радянської війни.