У Польщі погрожують заборонити "бандерівську ідеологію"

Польська політична партія "Право і справедливість" підготувала законопроєкт, який заборонить "націоналістичну ідеологію Бандери".

Про це пишуть польські ЗМІ.

Депутат від ПіС Пшемислав Чарнек підкреслив, що законопроєкт унеможливить у Польщі під страхом покарання героїзувати українських націоналістів, а також припинить "ганебні переговори" між Міністерством культури Польщі та Україною щодо подальших пам'ятників упівцям на польських землях.

"У Польщі все частіше люди, яких прийняли польські брати і сестри, почали співати бандерівські пісні, вихваляючи ідеологію ОУН-УПА, абсолютно не зважаючи на те, як до неї ставляться поляки. Тому ми вирішили підготувати проєкт закону, який, з одного боку, буде проєктом пам'яті наших мучеників, убитих на Волині та Східній Малопольщі, а з іншого боку заборонить бандерівську брехню під страхом покарання, заборонить прославляти Бандеру і націоналістичну ідеологію Бандери. Це особливо важливо, тому що нинішня влада Республіки Польща все ще веде переговори з українською державою про те, чи будуть ці ексгумації взагалі чи ні", - наголосив Пшемислав Чарнек.

Український історик, воїн бригади "Хартія" Володимир Бірчак відреагував на ініціативу польської політичної партії "Право і справедливість":

"Передвиборча гонка у Польщі все більше нагадує не політичну кампанію, а якийсь підручник з психіатрії... Там одна заява за іншу "краща"... Тут українська влада має свою міцну спину. Бо ці "сусіди" у скорому часі почнуть вимагати засудження ОУН, чи УПА в Україні. Ми, у Силах оборони України, пам'ятпоказати аємо і шануємо, згадуємо і розмовляємо про усіх борців за незалежність України. І Бандеру, і Шухевича, і ОУН, і УПА, і тисячі інших незнаних нам. І з червоно-чорним прапором на шевроні українські вояки досить часто йдуть у бій", - написав Володимир Бірчак на своїй сторінці у Фейсбук.

Нагадаємо, у листопаді 2024 року польська опозиційна консервативна партія "Право і справедливість" (ПіС) висунула своїм кандидатом на майбутніх президентських виборах Кароля Навроцького, очільника Інституту національної пам'яті Польщі.

 
Пшемислав Чарнек 

Юрій Бойко-Блохін і його сповнений випробувань шлях до утвердження української нації

Матеріали оперативної розробки за кордоном видатного українського вченого, громадсько-політичного діяча й теоретика українського націоналізму Юрія Бойка-Блохіна дають змогу зрозуміти, чому органи мдб / кдб срср так прискіпливо займалися саме науковцями – істориками, мовознавцями, літературознавцями, археологами. Їхні дослідження витоків української нації, державності, мови, культури неабияк ставали на заваді імперським планам кремлівського керівництва, яке переписувало історію на свій лад.

Паросля: російське ІПСО, на яке повелися польські дослідники

У сучасній польській історіографії початком так званої "Волинської різанини" вважається масове вбивство населення польської колонії Паросля у лютому 1943 року. Цю акцію вже тривалий час намагаються приписати першій сотні УПА Григорія Перегіняка – "Коробки". Кілька років тому у цій історії мало бути поставлено крапку, адже російські спецслужби оприлюднили документ, який начебто повністю підтверджує версію польських дослідників.

ТОП-10 міфів про Волинську трагедію

У колективній пам'яті поляків сприйняття УПА та ОУН існує майже виключно в рамках наративу про "Волинську різанину". А політичні оцінки подій 1940-х років закріплені на рівні законодавства. Центр стратегічних комунікацій розібрав 10 ключових складових цього наративу.

Наша Леді Хо-Хо, або ж як ефективно заохочувати до колабораціонізму

Що таке колабораціонізм — і чи завжди він означає зраду? Де закінчується прагнення вижити та починається свідома співпраця з ворогом? Чому те, що для одних було ганьбою, для інших ставало звитягою і справою національного порятунку? Історик Пйотр М. Маєвський, простежує історію колабораціонізму від античности до Другої світової та сягає сучасної російсько-української війни. Публікуємо уривок із книжки, яка незабаром вийде друком у видавництві "Локальна історія".