Музею Голодомору передали артефакти з архіву художника, ветерана Армії УНР Віктора Цимбала

Військовослужбовець Національної гвардії України Антон Цимбал подарував Національному музею Голодомору-геноциду артефакти із архіву подружжя художника, ветерана Армії УНР Віктора Цимбала і громадської діячки, учасниці українського повстанського руху Тетяни Михайлівської-Цимбал.

Про це повідомили в Музеї Голодомору.

Під час передачі артефактів Антон Цимбал розповів, що у художника зв'язок із родиною в СРСР перервався на довгі десятиліття. Його рідна сестра актриса, громадська діячка, шістдесятниця Тетяна Цимбал (1908–1995) та її донька громадська діячка, музейниця Вікторія Цимбал (1938–2024) по крупицях збирали інформацію про Віктора Цимбала, залишки  архіву та картини, які залшалися після його смерті. Вікторія Цимбал займалася систематизацією цього архіву, але не встигла завершити цю роботу.

Архів перейшов у спадок Антонові Цимбалу, який його систематизував і відфотографував. А після повернення в Україну в Музей Голодомору картини Віктора Цимбала "Рік 1933" представник родини вирішив передати експонати у фонди музею.

Серед 11 артефактів, зокрема, є каталоги виставок митця, на яких у 1956 році у Буенос-Айресі та Ла-Платі демонструвався твір про Голодомор, графічний портрет гетьмана Павла Скоропадського, який у 1933-му звертався до США за допомогою голодуючим українцям, карикатура із зображенням призвідця геноциду Йосипа Сталіна та творця російського комуністичного режиму Володимира Ульянова-Леніна, рідкісні марки, випущені у 1940-х рр. в Аргентині за ескізами майстра для допомоги українським біженцям.

 

Коли виникла Українська Повстанська Армія?

У червні 1942 року Головна команда УПА Бульби-Боровця надіслала нацистському керівнику "Рейхскоміаріту Україна" Кохові листа, написаного в дуже гострій формі і з такою недипломатичною фантазією, як колись запорожці писали до турецького султана...

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.

Світозар Драгоманов. Боротьба за добре ім’я батька під прискіпливим стеженням НКВС

Стеження тривали упродовж трьох років і завершилися викликом на початку 1938 року до управління нквс. Але найбільші побоювання Світозара Драгоманова не справдилися. Його не заарештували. В обмін на свободу запропонували стати секретним співробітником. Під диктовку чекістів одразу ж змусили написати підписку. Але агент "Відданий" виявився не настільки відданим, як того хотіли чекісти.