Підпишіть петицію про збереження мозаїки Алли Горської

Фонд Алли Горської та Віктора Зарецького закликає підписати петицію про збереження мозаїки "Вітер" у Києві.

Про це написала на своїй сторінці у Фейсбук співачка, художниця, волонтерка Анжеліка Рудницька.

"Мозаїка "Вітер" – єдина монументальна робота Алли Горської в Києві, створена у співпраці з Віктором Зарецьким та Борисом Плаксієм. Вона є важливою частиною культурної спадщини України, яку маємо зберегти спільними зусиллями", - закликала підписати петицію Анжеліка Рудницька.

Автори петиції закликають вжити усі правові, адміністративні, організаційні, технічні та інші заходи, необхідні для збереження мозаїки Алли Горської в Києві на фасаді будівлі ресторану "Вітряк", а також для збереження самої будівлі.

"Для цього прошу укласти відповідні договори із власником будівлі, розмістити на фасаді будівлі таблички із інформацією про правовий статус мозаїки та самої будівлі, відреставрувати мозаїку, вкрити мозаїку бронебійним склом, внести її до мап визначних та культурних об'єктів міста Києва та України, встановити відеоспостереження мозаїки та будівлі ресторану "Вітряк"", - йдеться у тексті петиції.

Мозаїка Алли Горської є останнім вцілілим мозаїчним твори художниці, оскільки інші знищені тоталітарним режимом та російськими загарбниками. Будівля ресторану "Вітряк" має унікальну історію і є важливим і невід'ємним об'єктом історії столиці другої половини ХХ століття.

Підписати можна за посиланням.

 

Маріан Ґолемб’євський "Стер" – речник польсько-українського порозуміння

Маріан Ґолемб’євський – закинутий парашутом з Англії офіцер Армії Крайової / Делегатури Збройних Сил, член поаківської організації "Воля і Незалежність" (WiN), довголітній політичний в’язень та опозиційний активіст, пов’язаний з "Рухом" та ROPCiO. Його життєва історія під час та одразу після Другої світової війни міцно вписалася у складні польсько-українські відносини.

Корсунь. Фрагмент із книжки "Невиграна війна" Івана Гаврилюка

Жовті Води, Корсунь, Пилявці, Збараж, Зборів — ці назви глибоко вкоренилися в національну пам’ять як символи козацької військової слави. Однак за блиском цих звитяг ховається парадокс: переможний поступ війська Хмельницького затьмарила прикра поразка під Берестечком, а воєнні успіхи так і не стали тривкими політичними здобутками. Чому ж так трапилось? Відповідь на це запитання історик Іван Гаврилюк шукав не загалом у Хмельничинні, а у воєнному мистецтві очільників Козацької революції.

Від Золотої Слободи до Арлінгтонського національного кладовища. Юрко Коцай - перший олімпійський чемпіон українського походження

У світову історію плавання він увійшов як George Harold Kojac – дворазовий олімпійський чемпіон, рекордсмен світу, лікар і полковник Військово-повітряних сил США. Проте за американізованим прізвищем Kojac стояла українська родина Коцаїв із невеликого подільського села Золота Слобода. Історія цієї родини пояснює не лише спортивні успіхи Юрка Коцая, а й життєві принципи, які визначили весь його подальший шлях.

Юрій Бойко-Блохін і його сповнений випробувань шлях до утвердження української нації

Матеріали оперативної розробки за кордоном видатного українського вченого, громадсько-політичного діяча й теоретика українського націоналізму Юрія Бойка-Блохіна дають змогу зрозуміти, чому органи мдб / кдб срср так прискіпливо займалися саме науковцями – істориками, мовознавцями, літературознавцями, археологами. Їхні дослідження витоків української нації, державності, мови, культури неабияк ставали на заваді імперським планам кремлівського керівництва, яке переписувало історію на свій лад.