IN MEMORIAM: Відійшов у вічність історик і археолог Святослав Терський

На 63-му році життя відійшов у вічність доктор історичних наук, археолог Святослав Терський.

Про це на своїй сторінці повідомив Львівський історичний музей.

Святослав Терський народився 1962 року в сім'ї відомого українського археолога Володимира Шеломенцева-Терського. 

Закінчив історичні факультети Чернівецького та Львівського університетів. У 1984 році почав працювати науковим працівником відділу історії первісного суспільства Львівського історичного музею. Від 1986 року під його керівництвом здійснював польові дослідження літописних міст Перемиля, Володимира, Лучеська та пам'яток княжої доби, у рамках діяльності Волинської археологічної експедиції. У 1990-х роках також досліджував Пересопницю, Чемерин та інші.

З 2001 року викладав у Національному університеті "Львівська політехніка". У 2011 році захистив докторську дисертацію "Військова інфраструктура Волинського князівства в XI–XIV ст." при Національному університеті "Львівська політехніка". Останні роки – професор катедри історії України та етнокомунікацій.

Автор понад 300 наукових публікацій, у тому числі 9 монографій, 14 підручників та навчальних посібників.

 

Теми

Коли виникла Українська Повстанська Армія?

У червні 1942 року Головна команда УПА Бульби-Боровця надіслала нацистському керівнику "Рейхскоміаріту Україна" Кохові листа, написаного в дуже гострій формі і з такою недипломатичною фантазією, як колись запорожці писали до турецького султана...

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.

Світозар Драгоманов. Боротьба за добре ім’я батька під прискіпливим стеженням НКВС

Стеження тривали упродовж трьох років і завершилися викликом на початку 1938 року до управління нквс. Але найбільші побоювання Світозара Драгоманова не справдилися. Його не заарештували. В обмін на свободу запропонували стати секретним співробітником. Під диктовку чекістів одразу ж змусили написати підписку. Але агент "Відданий" виявився не настільки відданим, як того хотіли чекісти.