IN MEMORIAM: Відійшов у вічність історик і археолог Святослав Терський

На 63-му році життя відійшов у вічність доктор історичних наук, археолог Святослав Терський.

Про це на своїй сторінці повідомив Львівський історичний музей.

Святослав Терський народився 1962 року в сім'ї відомого українського археолога Володимира Шеломенцева-Терського. 

Закінчив історичні факультети Чернівецького та Львівського університетів. У 1984 році почав працювати науковим працівником відділу історії первісного суспільства Львівського історичного музею. Від 1986 року під його керівництвом здійснював польові дослідження літописних міст Перемиля, Володимира, Лучеська та пам'яток княжої доби, у рамках діяльності Волинської археологічної експедиції. У 1990-х роках також досліджував Пересопницю, Чемерин та інші.

З 2001 року викладав у Національному університеті "Львівська політехніка". У 2011 році захистив докторську дисертацію "Військова інфраструктура Волинського князівства в XI–XIV ст." при Національному університеті "Львівська політехніка". Останні роки – професор катедри історії України та етнокомунікацій.

Автор понад 300 наукових публікацій, у тому числі 9 монографій, 14 підручників та навчальних посібників.

 

Теми

Маріан Ґолемб’євський "Стер" – речник польсько-українського порозуміння

Маріан Ґолемб’євський – закинутий парашутом з Англії офіцер Армії Крайової / Делегатури Збройних Сил, член поаківської організації "Воля і Незалежність" (WiN), довголітній політичний в’язень та опозиційний активіст, пов’язаний з "Рухом" та ROPCiO. Його життєва історія під час та одразу після Другої світової війни міцно вписалася у складні польсько-українські відносини.

Корсунь. Фрагмент із книжки "Невиграна війна" Івана Гаврилюка

Жовті Води, Корсунь, Пилявці, Збараж, Зборів — ці назви глибоко вкоренилися в національну пам’ять як символи козацької військової слави. Однак за блиском цих звитяг ховається парадокс: переможний поступ війська Хмельницького затьмарила прикра поразка під Берестечком, а воєнні успіхи так і не стали тривкими політичними здобутками. Чому ж так трапилось? Відповідь на це запитання історик Іван Гаврилюк шукав не загалом у Хмельничинні, а у воєнному мистецтві очільників Козацької революції.

Від Золотої Слободи до Арлінгтонського національного кладовища. Юрко Коцай - перший олімпійський чемпіон українського походження

У світову історію плавання він увійшов як George Harold Kojac – дворазовий олімпійський чемпіон, рекордсмен світу, лікар і полковник Військово-повітряних сил США. Проте за американізованим прізвищем Kojac стояла українська родина Коцаїв із невеликого подільського села Золота Слобода. Історія цієї родини пояснює не лише спортивні успіхи Юрка Коцая, а й життєві принципи, які визначили весь його подальший шлях.

Юрій Бойко-Блохін і його сповнений випробувань шлях до утвердження української нації

Матеріали оперативної розробки за кордоном видатного українського вченого, громадсько-політичного діяча й теоретика українського націоналізму Юрія Бойка-Блохіна дають змогу зрозуміти, чому органи мдб / кдб срср так прискіпливо займалися саме науковцями – істориками, мовознавцями, літературознавцями, археологами. Їхні дослідження витоків української нації, державності, мови, культури неабияк ставали на заваді імперським планам кремлівського керівництва, яке переписувало історію на свій лад.