Памʼятне місце Сирецького нацистського концтабору не внесуть до Державного реєстру нерухомих памʼяток

Консультативна рада Департамент охорони культурної спадщини КМДА відхилила облікову документацію та рекомендувала не вносити до Державного реєстру нерухомих памʼяток "Памʼятне місце Сирецького нацистського концтабору".

Про це повідомив заступник голови Департаменту охорони культурної спадщини, член організації "Центр розвитку міст" Дмитро Перов.

"Аргументи дуже поважних, але не дуже порядних експертів були такі: межі розташування концтабору точно невідомі, встановити їх наразі неможливо, поховання на території не ідентифіковувались [статус памʼятки може завадити новому будівництву]. Думаю, що вилучати з памʼяток такі місця - це найгірша дурниця, яку ми можемо собі дозволити в цей непростий час", - написав на своїй сторінці у Фейсбук Дмитро Перов.

Сирецький концтабір — концентраційний табір, створений німецькою окупаційною владою в період Другої світової війни у червні 1942 року на північному заході Києва у районі Сирця у межах кварталів сучасних вулиць Шамрила, Ризької, Грекова, Щусаєва. 

Концтабір був призначений для ув'язнених за рішенням гестапо і підпорядковувався інспекції концтаборів Третього Рейху. За німецькими джерелами, з липня 1942 року до весни 1943 року табір функціонував як зовнішня команда (відділення) концтабору Заксенгаузен. За цей період кількість жертв у таборі сягнула понад 30 тисяч осіб. В'язнів виводили на примусові роботи, зокрема розвантажування душогубок у Бабиному Яру.

1991 року на перехресті вулиць Ризької та Парково-Сирецької відкрито пам'ятний знак в'язням Сирецького концтабору.

 

Соратник Скоропадського, ідеолог гетьманського руху: до 150-річчя Сергія Шемета

150 років тому, 6 червня 1875 року на Полтавщині народився Сергій Шемет – борець за незалежність України у ХХ столітті; діяч "Просвіти", "Братства Тарасівців", "Лубенської республіки", Української Народної Партії, один із засновників Української Партії хліборобів, співфундатор позапартійної організації "Український союз хліборобів-державників"; журналіст, співредактор журналу "Хліборобська Україна"; особистий секретар гетьмана Павла Скоропадського; брат Володимира і Миколи Шемета.

"Кросворд" для ОУН. Спецоперація кдб

Одним із головних завдань кдб було недопущення єдності в середовищі українських емігрантських організації. Для цього постійно вдавалися до проведення всіляких так званих активних заходів. Метою було розсварити українців, скомпрометувати лідерів і зрештою домогтися знищення однієї або кількох організацій чи хоча б зменшення їхньої активності. Наочним прикладом того, як це розроблялося і діяло на різних етапах, є спецоперація кдб "Кросворд", спрямована проти різних течій ОУН.

Російська православна церква і КДБ: факти

Існує думка, що нинішні проблеми в Російської православної церкви пов'язані винятково ключно з особистістю її патріарха Кирила Гундяєва, і якщо його не стане, то все у Московському патріархаті може змінитися на краще. Однак, чи це дійсно так? Чи справді проблеми цілої системи зосереджені в одній людині? Очевидно, що РПЦ переживає глибоку кризу. Але якими є її суть і причини?

Операція "Ставка". Невідомі документи щодо убивства в Роттердамі

23 травня 1938-го співробітник нквс срср Павло Судоплатов за вказівкою сталіна скоїв у Роттердамі вбивство лідера ОУН Євгена Коновальця. Нові документи з архіву Служби зовнішньої розвідки України проливають світло на окремі невідомі епізоди тієї операції і дають змогу знайти відповіді на запитання, чи підозрювали провідні діячі ОУН, що Павло Судоплатов і агент "Лебедь" опинилися в їхньому середовищі не випадково, а діяли за завданням нквс.