У Луцьку презентували зібрання творів Олени Пчілки у 12-ти томах

До 175-річчя від дня народження Олени Пчілки у Волинському національному університеті імені Лесі Українки презентували зібрання творів письменниці у 12-ти томах.

Про це повідомив Волинський національний університет імені Лесі Українки.

Понад 80% матеріалу в 12-томнику — це твори, які або ніколи не друкувалися, або друкувалися один чи два рази за життя авторки. Унікальну спадщину збирали у бібліотеках, архівах, музеях України та за її межами. У 12-томнику зібрали великий літературний доробок поезії, прози, драматургії, літературної критики, публіцистики, фольклористики, етнографії, художніх перекладів, а також мемуаристики й епістолярію.

Роботу над проєктом почали у грудні 2022 року, до нього долучилися 15 викладачів із різних кафедр факультету філології та журналістики, а також декілька їхніх колег з інших установ. Співпрацювали з архівами України, Болгарії, Чехії. 

"Пошук автографів і першодруків тривав фактично до самого моменту завершення проєкту. Уже коли томи майже були готові, ми все одно продовжували додавати до них знайдені тексти. Цілком можливо, що якісь матеріали ми досі не знайшли або якісь матеріали остаточно і безнадійно утрачені", — зазначив професор кафедри української мови та лінгводидактики університету Юрій Громик.

У виданні збережено мову Олени Пчілки, зокрема її фонетику і лексику, а також особливості тодішнього українського літературно-мовного стандарту.

Видали книги коштом університету. Надрукували 12-томник у житомирській друкарні "Бук Друк".

До слова, у 2020 році філологи ВНУ підготували повне академічне зібрання творів Лесі Українки у 14 томах.

 

 

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.