Оголосили лавреатів Шевченківської премії-2025

Комітет Національної премії України імені Тараса Шевченка оголосив цьогорічних лауреатів.

Указ про присудження Премій оприлюднено на сайті Президента. 

Національну премію України імені Тараса Шевченка 2025 року присудили:

Василю Вовкуну, режисерові-постановнику, авторові лібрето, – за оперу "Лис Микита", балет "Тіні забутих предків", модерн-балет "Пізнай себе!", театралізовану кантату "Псальми війни!" Львівської Національної опери;

Юрію Іздрику, поетові, – за книгу поезій "Колекція";

Жанні Кадировій, художниці, – за персональну виставку "Траєкторія польотів";

Павлу Казаріну, журналістові, – за проєкт "Публіцистика воєнного часу в інтернет-виданні "Українська правда";

Валентині Карпець-Єрмолаєвій, Андрію Пікушу, Марії Пікуш, Наталії Рибак, майстрам петриківського розпису, – за мистецький проєкт "Петриківський розпис: на захисті ідентичності";

Богдані Півненко, скрипальці, – за концертні програми 2019-2024 років;

Олександру Саніну, режисерові, авторові сценарію, Сергію Михальчуку, операторові, Аллі Загайкевич, композиторці, – за повнометражний ігровий фільм "Довбуш";

Олександру Шимку, композиторові, – за сакральну містерію "Вирій" для мішаного хору, автентичних голосів, сопрано та симфонічного оркестру на стародавні молитовні, біблійні та українські народні тексти.

Розмір цьогорічної премії — 484 480 гривень кожна.

Національна премія України імені Тараса Шевченка, або Шевченківська премія, — державна нагорода України, заснована у 1961 році, що вручається за вагомий внесок у розвиток культури й мистецтва.

 

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.