У Львові реставрують сходи з музею Шухевича, які вціліли після російської атаки

У Львові проводять реставрацію та консервацію сходів, які вціліли після російської атаки на музей генерал-хорунжого УПА Романа Шухевича 1 січня 2024 року.

Про це повідомили в пресслужбі Львівської міської ради.

Внаслідок атаки на музей сходи вціліли на 70%. Перед тим, як почати реставрацію, провели дослідження, відібрали проби, аби зрозуміти структуру об'єкта та рівень пошкоджень.

"Цікаво тут те, що ми маємо різнохарактерні руйнування і перед нами є завдання забезпечити збереження об'єкта в тому стані, в якому він є. Маємо забрати жуків, провести антисептичні заходи щодо ураження грибками і, найцікавіше, мабуть, буде забезпечення збереження оцього погорілого дерева, яке дуже є делікатним і практично стає одним з акцентів того моменту історії, яка відбулася з цими сходами", — зазначив реставратор Василь Карпів.

Сходи мають не лише унікальне історичне, а й символічне значення, адже саме тут генерал-хорунжий УПА Роман Шухевич прийняв свій останній бій.

"Ці сходи є первинним артефактом, який був побудований у час зведення цього будинку. Коли Роман Шухевич перебував майже 2 роки безпосередньо там, він ходив по них. На цих сходах він прийняв свій останній бій і біля криївки помер. Тож вони є безпосереднім свідком цих подій. Нині сходи — один з основних елементів, що чудом збереглися після бомбардування, і тепер вони є яскравим нагадуванням обстрілу двома російськими шахедами і демонстрацією того, що сталося з музеєм", — зазначив історик Микола Посівнич.

В майбутньому сходи стануть частиною експозиції відбудованого музею Шухевича в Білогорщі.

 

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.