Державний історико-архітектурний заповідник "Стародавній Київ" очолив Роман Маленков

Голова громадської організації "Україна Інкогніта" Роман Маленков очолив Державний історико-архітектурний заповідник "Стародавній Київ".

Про це повідомив Роман Маленков.

"Не впевнений, що більшість із вас взагалі чули про існування заповідника "Стародавній Київ", адже комусь було дуже зручно, щоб заповідник, створений ще у 1997 році, існував лише на папері. Ви не знайдете його сайту, аншлагу чи інформаційної таблиці, чи стенда, чи банера. Це один із найбільших парадоксів країни – заповідник-привид, який не має навіть свого логотипу. Ну що ж, ми мусимо змінити ситуацію. Тепер у моїх дописах, і у дописах Україна Інкогніта , у якій я вже екс-керівник, буде дуже багато нашої улюбленої столиці", - написав на своїй сторінці у Фейсбук Роман Маленков.

Державний історико-архітектурний заповідник "Стародавній Київ" (ДІАЗ "Стародавній Київ") — комплекс пам'яток історичного центру Києва. Межі заповідника охоплюють північно-східний виступ Старокиївської гори, Старий Поділ і ряд окремих пам'яток архітектури Старого Києва. Із 2001 року всі елементи заповідника набули статусу об'єктів національного значення.

 
Роман Маленков

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.