АНОНС: "Декомунізація: як чотири закони зміниои суспільство за 10 років"

9 квітня 2015 року Верховна Рада України, з ініціативи Українського інституту національної пам’яті, ухвалила чотири закони, які стали називати декомунізаційними.

Закони "Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів та заборону пропаганди їхньої символіки", "Про правовий статус та вшанування пам'яті учасників боротьби за незалежність України у ХХ столітті", "Про вшанування перемоги над нацизмом у Другій світовій війні 1939–1945" і "Про доступ до архівів репресивних органів комуністичного тоталітарного режиму 1917–1991 років" задали діапазон декомунізаційних процесів в Україні й стали підґрунтям для наступного процесу – деколонізації.

Втілення цих законів супроводжувалось різними дискусіями. Але попри все, впродовж десяти років після прийняття законів, в Україні значно змінились як публічний простір, так і оцінки минулого: українці "викинули Леніна" зі своїх вулиць та голів.

Сьогодні важливого осмислювати й вивчати досвід прощання з тоталітарним минулим, рамки якого були задані ухваленими в 2015 році законами. Відстань у десять років дозволяє вже виваженіше й прискіпливіше аналізувати історичний досвід прийняття та втілення того пакету законів.

До розмови про досвід і уроки декомунізації запрошуються:

Володимир В'ятрович, народний депутат України, голова Українського інституту національної пам'яті у 2014 - 2019 рр.

Антон Дробович, голова Українського інституту національної пам'яті у 2019 - 2024 рр.

Соломія Бобровська, народний депутат України

Олександр Зінченко, публіцист, радник голови Українського інституту національної пам'яті з 2015 р.

Андрій Когут, директор Галузевого державного архіву Служби безпеки України

Богдан Короленко, співробітник Відділу аналізу та оцінки тоталітарних режимів та імперської політики Українського інституту національної пам'яті

Модератор: Марія Тахтаулова, начальник Другого міжрегіонального територіального відділу Українського інституту національної пам'яті

Питання до обговорення:

Як сьогодні, в умовах широкомасштабної війни, бачиться прийняття декомунізаційного пакету законів?

Який вплив мала російська агресія 2014 року на прийняття декомунізаційного законодавства?

Як декомунізаційні закони вплинули на українське суспільство?

Чим зумовлювались проблеми які супроводжували виконання декомунізаційного законодавства?

Чи сьогодні потрібно продовжувати декомунізацію?

Декомунізація та спротив російській агресії

Які уроки декомунізації для України, Європи й світу?

Коли: 9 квітня 2025, з 17:30 до 19:30.

Де: Інформаційний центр Музею Майдану (майдан Незалежності, 18/2).

Вхід вільний за попередньою реєстрацією.

 

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.