АНОНС: "Декомунізація: як чотири закони зміниои суспільство за 10 років"

9 квітня 2015 року Верховна Рада України, з ініціативи Українського інституту національної пам’яті, ухвалила чотири закони, які стали називати декомунізаційними.

Закони "Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів та заборону пропаганди їхньої символіки", "Про правовий статус та вшанування пам'яті учасників боротьби за незалежність України у ХХ столітті", "Про вшанування перемоги над нацизмом у Другій світовій війні 1939–1945" і "Про доступ до архівів репресивних органів комуністичного тоталітарного режиму 1917–1991 років" задали діапазон декомунізаційних процесів в Україні й стали підґрунтям для наступного процесу – деколонізації.

Втілення цих законів супроводжувалось різними дискусіями. Але попри все, впродовж десяти років після прийняття законів, в Україні значно змінились як публічний простір, так і оцінки минулого: українці "викинули Леніна" зі своїх вулиць та голів.

Сьогодні важливого осмислювати й вивчати досвід прощання з тоталітарним минулим, рамки якого були задані ухваленими в 2015 році законами. Відстань у десять років дозволяє вже виваженіше й прискіпливіше аналізувати історичний досвід прийняття та втілення того пакету законів.

До розмови про досвід і уроки декомунізації запрошуються:

Володимир В'ятрович, народний депутат України, голова Українського інституту національної пам'яті у 2014 - 2019 рр.

Антон Дробович, голова Українського інституту національної пам'яті у 2019 - 2024 рр.

Соломія Бобровська, народний депутат України

Олександр Зінченко, публіцист, радник голови Українського інституту національної пам'яті з 2015 р.

Андрій Когут, директор Галузевого державного архіву Служби безпеки України

Богдан Короленко, співробітник Відділу аналізу та оцінки тоталітарних режимів та імперської політики Українського інституту національної пам'яті

Модератор: Марія Тахтаулова, начальник Другого міжрегіонального територіального відділу Українського інституту національної пам'яті

Питання до обговорення:

Як сьогодні, в умовах широкомасштабної війни, бачиться прийняття декомунізаційного пакету законів?

Який вплив мала російська агресія 2014 року на прийняття декомунізаційного законодавства?

Як декомунізаційні закони вплинули на українське суспільство?

Чим зумовлювались проблеми які супроводжували виконання декомунізаційного законодавства?

Чи сьогодні потрібно продовжувати декомунізацію?

Декомунізація та спротив російській агресії

Які уроки декомунізації для України, Європи й світу?

Коли: 9 квітня 2025, з 17:30 до 19:30.

Де: Інформаційний центр Музею Майдану (майдан Незалежності, 18/2).

Вхід вільний за попередньою реєстрацією.

 

"Цього разу це війна". Фрагмент із книжки Крістофера Кларка "Сновиди"

Уранці 28 червня 1914 року, коли ерцгерцог Франц Фердинанд із дружиною Софією прибули на залізничний вокзал у Сараєві, Європа ще жила в мирі. Через 37 днів спалахнула війна, яка забрала життя понад кільканадцять мільйонів людей, зруйнувала низку імперій і докорінно змінила хід світової історії. У книжці Крістофера Кларка "Сновиди" події, що призвели до Першої світової війни, розгортаються майже похвилинно.

"Архіви — це пам'ять народу"

Інтерв’ю з представниками Державної архівної служби України Анатолієм Хромовим і Тетяною Шевченко для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

Мирон Коновалець. "Він ніколи не афішував те, що робив для брата"

На відміну від Євгена Коновальця, який фігурує у багатьох справах і сотнях довідок та агентурних повідомлень органів нквс, про брата Мирона відомостей дуже мало. Водночас його роль у діяльності УВО і ОУН була доволі важливою, хоч і мало публічною. В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України вдалося знайти й дослідити кілька цікавих документів, які підтверджують це і доповнюють скупі сторінки біографії Мирона Коновальця – доктора права, талановитого журналіста і активного громадського діяча.

Симон Петлюра і День Української Державності

Серед розсекречених документів у архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено текст промови голови Директорії УНР, Головного Отамана військ і флоту УНР Симона Петлюри з нагоди свята Української Державності. Цей текст зберігався у політвиховника Воєнної округи "Заграва" Української повстанської армії Степана Костецького на псевдо Зимний і слугував зразком для проведення виховної роботи у колі повстанців.