АНОНС: "Декомунізація: як чотири закони зміниои суспільство за 10 років"

9 квітня 2015 року Верховна Рада України, з ініціативи Українського інституту національної пам’яті, ухвалила чотири закони, які стали називати декомунізаційними.

Закони "Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів та заборону пропаганди їхньої символіки", "Про правовий статус та вшанування пам'яті учасників боротьби за незалежність України у ХХ столітті", "Про вшанування перемоги над нацизмом у Другій світовій війні 1939–1945" і "Про доступ до архівів репресивних органів комуністичного тоталітарного режиму 1917–1991 років" задали діапазон декомунізаційних процесів в Україні й стали підґрунтям для наступного процесу – деколонізації.

Втілення цих законів супроводжувалось різними дискусіями. Але попри все, впродовж десяти років після прийняття законів, в Україні значно змінились як публічний простір, так і оцінки минулого: українці "викинули Леніна" зі своїх вулиць та голів.

Сьогодні важливого осмислювати й вивчати досвід прощання з тоталітарним минулим, рамки якого були задані ухваленими в 2015 році законами. Відстань у десять років дозволяє вже виваженіше й прискіпливіше аналізувати історичний досвід прийняття та втілення того пакету законів.

До розмови про досвід і уроки декомунізації запрошуються:

Володимир В'ятрович, народний депутат України, голова Українського інституту національної пам'яті у 2014 - 2019 рр.

Антон Дробович, голова Українського інституту національної пам'яті у 2019 - 2024 рр.

Соломія Бобровська, народний депутат України

Олександр Зінченко, публіцист, радник голови Українського інституту національної пам'яті з 2015 р.

Андрій Когут, директор Галузевого державного архіву Служби безпеки України

Богдан Короленко, співробітник Відділу аналізу та оцінки тоталітарних режимів та імперської політики Українського інституту національної пам'яті

Модератор: Марія Тахтаулова, начальник Другого міжрегіонального територіального відділу Українського інституту національної пам'яті

Питання до обговорення:

Як сьогодні, в умовах широкомасштабної війни, бачиться прийняття декомунізаційного пакету законів?

Який вплив мала російська агресія 2014 року на прийняття декомунізаційного законодавства?

Як декомунізаційні закони вплинули на українське суспільство?

Чим зумовлювались проблеми які супроводжували виконання декомунізаційного законодавства?

Чи сьогодні потрібно продовжувати декомунізацію?

Декомунізація та спротив російській агресії

Які уроки декомунізації для України, Європи й світу?

Коли: 9 квітня 2025, з 17:30 до 19:30.

Де: Інформаційний центр Музею Майдану (майдан Незалежності, 18/2).

Вхід вільний за попередньою реєстрацією.

 

Про поховання гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного та перспективи його пошуків

Зібрання в одному місці поховань національних героїв – ефективний спосіб підтримки національної ідентичності та пам'яті народу. Зараз активно йде створення подібного пантеону героїв України. У зв'язку із цим у суспільстві почалися обговорення та пошуки могил звитяжних предків, яких варто перепоховати в поважному місці. Однією з таких особистостей безумовно є гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний. Це одразу розбурхало розслідування стосовно місця його поховання.

Убивство Степана Бандери. Таємна місія агента кдб "Люкса"

Одразу після вбивства 15 жовтня 1959 року в Мюнхені Степана Бандери органи кдб срср розгорнули масштабну кампанію з дезінформації світової громадськості про обставини цього гучного злочину, його замовників і виконавців. Одним із тих, кого на всіх етапах цієї спецоперації залучали до стеження за лідером ОУН, створення умов для його ліквідації та відвернення уваги від справжнього вбивці, був агент на псевдо "Люкс", завербований ще у 1932 році.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.