АНОНС: "Декомунізація: як чотири закони зміниои суспільство за 10 років"

9 квітня 2015 року Верховна Рада України, з ініціативи Українського інституту національної пам’яті, ухвалила чотири закони, які стали називати декомунізаційними.

Закони "Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів та заборону пропаганди їхньої символіки", "Про правовий статус та вшанування пам'яті учасників боротьби за незалежність України у ХХ столітті", "Про вшанування перемоги над нацизмом у Другій світовій війні 1939–1945" і "Про доступ до архівів репресивних органів комуністичного тоталітарного режиму 1917–1991 років" задали діапазон декомунізаційних процесів в Україні й стали підґрунтям для наступного процесу – деколонізації.

Втілення цих законів супроводжувалось різними дискусіями. Але попри все, впродовж десяти років після прийняття законів, в Україні значно змінились як публічний простір, так і оцінки минулого: українці "викинули Леніна" зі своїх вулиць та голів.

Сьогодні важливого осмислювати й вивчати досвід прощання з тоталітарним минулим, рамки якого були задані ухваленими в 2015 році законами. Відстань у десять років дозволяє вже виваженіше й прискіпливіше аналізувати історичний досвід прийняття та втілення того пакету законів.

До розмови про досвід і уроки декомунізації запрошуються:

Володимир В'ятрович, народний депутат України, голова Українського інституту національної пам'яті у 2014 - 2019 рр.

Антон Дробович, голова Українського інституту національної пам'яті у 2019 - 2024 рр.

Соломія Бобровська, народний депутат України

Олександр Зінченко, публіцист, радник голови Українського інституту національної пам'яті з 2015 р.

Андрій Когут, директор Галузевого державного архіву Служби безпеки України

Богдан Короленко, співробітник Відділу аналізу та оцінки тоталітарних режимів та імперської політики Українського інституту національної пам'яті

Модератор: Марія Тахтаулова, начальник Другого міжрегіонального територіального відділу Українського інституту національної пам'яті

Питання до обговорення:

Як сьогодні, в умовах широкомасштабної війни, бачиться прийняття декомунізаційного пакету законів?

Який вплив мала російська агресія 2014 року на прийняття декомунізаційного законодавства?

Як декомунізаційні закони вплинули на українське суспільство?

Чим зумовлювались проблеми які супроводжували виконання декомунізаційного законодавства?

Чи сьогодні потрібно продовжувати декомунізацію?

Декомунізація та спротив російській агресії

Які уроки декомунізації для України, Європи й світу?

Коли: 9 квітня 2025, з 17:30 до 19:30.

Де: Інформаційний центр Музею Майдану (майдан Незалежності, 18/2).

Вхід вільний за попередньою реєстрацією.

 

Як кдб намагався перешкоджати заходам з ушанування Євгена Коновальця

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України виявлено низку документів про те, як органи кдб срср у різні періоди відстежували заходи української діаспори з ушанування пам'яті голови ОУН Євгена Коновальця і намагалися всіляко перешкоджати їх проведенню.

Маріан Ґолемб’євський "Стер" – речник польсько-українського порозуміння

Маріан Ґолемб’євський – закинутий парашутом з Англії офіцер Армії Крайової / Делегатури Збройних Сил, член поаківської організації "Воля і Незалежність" (WiN), довголітній політичний в’язень та опозиційний активіст, пов’язаний з "Рухом" та ROPCiO. Його життєва історія під час та одразу після Другої світової війни міцно вписалася у складні польсько-українські відносини.

Корсунь. Фрагмент із книжки "Невиграна війна" Івана Гаврилюка

Жовті Води, Корсунь, Пилявці, Збараж, Зборів — ці назви глибоко вкоренилися в національну пам’ять як символи козацької військової слави. Однак за блиском цих звитяг ховається парадокс: переможний поступ війська Хмельницького затьмарила прикра поразка під Берестечком, а воєнні успіхи так і не стали тривкими політичними здобутками. Чому ж так трапилось? Відповідь на це запитання історик Іван Гаврилюк шукав не загалом у Хмельничинні, а у воєнному мистецтві очільників Козацької революції.

Від Золотої Слободи до Арлінгтонського національного кладовища. Юрко Коцай - перший олімпійський чемпіон українського походження

У світову історію плавання він увійшов як George Harold Kojac – дворазовий олімпійський чемпіон, рекордсмен світу, лікар і полковник Військово-повітряних сил США. Проте за американізованим прізвищем Kojac стояла українська родина Коцаїв із невеликого подільського села Золота Слобода. Історія цієї родини пояснює не лише спортивні успіхи Юрка Коцая, а й життєві принципи, які визначили весь його подальший шлях.