АНОНС: "Декомунізація: як чотири закони зміниои суспільство за 10 років"

9 квітня 2015 року Верховна Рада України, з ініціативи Українського інституту національної пам’яті, ухвалила чотири закони, які стали називати декомунізаційними.

Закони "Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів та заборону пропаганди їхньої символіки", "Про правовий статус та вшанування пам'яті учасників боротьби за незалежність України у ХХ столітті", "Про вшанування перемоги над нацизмом у Другій світовій війні 1939–1945" і "Про доступ до архівів репресивних органів комуністичного тоталітарного режиму 1917–1991 років" задали діапазон декомунізаційних процесів в Україні й стали підґрунтям для наступного процесу – деколонізації.

Втілення цих законів супроводжувалось різними дискусіями. Але попри все, впродовж десяти років після прийняття законів, в Україні значно змінились як публічний простір, так і оцінки минулого: українці "викинули Леніна" зі своїх вулиць та голів.

Сьогодні важливого осмислювати й вивчати досвід прощання з тоталітарним минулим, рамки якого були задані ухваленими в 2015 році законами. Відстань у десять років дозволяє вже виваженіше й прискіпливіше аналізувати історичний досвід прийняття та втілення того пакету законів.

До розмови про досвід і уроки декомунізації запрошуються:

Володимир В'ятрович, народний депутат України, голова Українського інституту національної пам'яті у 2014 - 2019 рр.

Антон Дробович, голова Українського інституту національної пам'яті у 2019 - 2024 рр.

Соломія Бобровська, народний депутат України

Олександр Зінченко, публіцист, радник голови Українського інституту національної пам'яті з 2015 р.

Андрій Когут, директор Галузевого державного архіву Служби безпеки України

Богдан Короленко, співробітник Відділу аналізу та оцінки тоталітарних режимів та імперської політики Українського інституту національної пам'яті

Модератор: Марія Тахтаулова, начальник Другого міжрегіонального територіального відділу Українського інституту національної пам'яті

Питання до обговорення:

Як сьогодні, в умовах широкомасштабної війни, бачиться прийняття декомунізаційного пакету законів?

Який вплив мала російська агресія 2014 року на прийняття декомунізаційного законодавства?

Як декомунізаційні закони вплинули на українське суспільство?

Чим зумовлювались проблеми які супроводжували виконання декомунізаційного законодавства?

Чи сьогодні потрібно продовжувати декомунізацію?

Декомунізація та спротив російській агресії

Які уроки декомунізації для України, Європи й світу?

Коли: 9 квітня 2025, з 17:30 до 19:30.

Де: Інформаційний центр Музею Майдану (майдан Незалежності, 18/2).

Вхід вільний за попередньою реєстрацією.

 

"Ми створюємо культуру пам’яті в Україні", - Гаяне Авакян

Інтерв’ю зі співзасновницею Платформи пам’яті "Меморіал" Гаяне Авакян для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

Перешкодити єднанню ОУН із сіоністами. "Активні заходи" кдб

На початку 1970-х років із закордонних резидентур кдб срср надійшла низка документів, у яких зверталася увага на нову тенденцію в середовищі емігрантських центрів. Йшлося про те, що оунівці і сіоністи, попри здавалося б ідеологічні та інші розбіжності, почали об’єднуватися для спільної боротьби проти політики срср. Про те, як кдб намагався перешкодити такому єднанню, розповідають розсекречені документи з архіву Служби зовнішньої розвідки України.

Полон як тінь війни

Українська історія нерозривно пов'язана з війнами й боротьбою за незалежність. В усіх цих конфліктах українці опинялися в полоні: від часів визвольних змагань початку ХХ століття до сучасної війни проти Росії. Тема полону є не лише правовою чи військовою проблемою, а й історико-культурним дзеркалом епохи: вона відображає стан гуманістичних цінностей, культуру дотримання міжнародних норм і характер політичних режимів.

Тімоті Снайдер: Глобальна ініціатива у пошуках історичної правди

"Історія не є воюючою стороною. Завдання будь-якої серйозної історії, включно з таким проєктом як цей, — дійти до правди. А правда завжди цікавіша за міф. Правда демократична в той спосіб, у який міф бути не може, бо міф вимагає покори, міф вимагає відсутності сумнівів. Історична правда нагадує нам, що життя — це не стільки впевненість у чомусь хибному, скільки постійно зростаюче знання про різні речі, які можуть бути правдивими. Тому я не сумніваюся, що наприкінці цього проєкту люди в Україні і по всьому світі, будуть набагато краще підготовлені до боротьби з російською пропагандою, ніж зараз".