На території колишньої бази Інституту археології НАН України виявили людські останки

Інститут археології НАН України повідомляє: людські рештки, знайдені біля колишньої археологічної бази на Подолі - залишки Щекавицького кладовища, які раніше досліджувалися археологами та антропологами.

Згідно з офіційним роз'ясненням Київського науково-методичного центру по охороні, реставрації та використанню пам'яток історії, культури і заповідних територій (КНМЦ) та Державного історико-архітектурного заповідника (ДІАЗ) "Стародавній Київ", знайдені кістки — археологічні знахідки з давніх розкопок. 

"Велика кількість людських кістяків, зібраних під час численних археологічних досліджень у Києві залишилася у великому контейнері на подвір'ї. Кількість людських кісток там неймовірна – понад 10 тон. Це переважно людські кістяки із розкопок на схилі гори Щекавиці, де колись було розташоване кладовище. Їх понад тисяча!", - пояснюють у ДІАЗ "Стародавній Київ"

Будинок на вул. Сковороди, 9-Б, біля якого знайшли контейнер із людськими кістками, розташований на території ДІАЗ та перебуває на балансі КНМЦ. Раніше у будівлі  працювала Подільська археологічна експедиція Інституту археології НАН України, яка функціонувала тут у 1984–2021 роках. Згодом у зв'язку із закриттям будівлі на реставрацію, Інститут остаточно витіснили з приміщення. 

"Археологи втратили доступ до решток, що зберігалися в підвалі. Їх перенесли в металевий контейнер, наданий структурою КМДА. Відтоді всю відповідальність за їх стан та збереження несе Департамент охорони культурної спадщини КМДА", — пояснюють в Інституті археології НАН України .

Як пояснили в Інституті археології, ці кістки — переважно з поховань, виявлених на схилах гори Щекавиці, де в минулому розташовувалося кладовище. Археологи зазначили, що рештки вже вивчені, не становлять наукової цінності й мають бути перепоховані:

"Фахівці вже неодноразово пропонували перепоховати ці рештки — як це прийнято у світовій археологічній практиці. Інститут звертався до Міністерства культури, адже згідно з законом, навіть такі рештки вважаються частиною музейного фонду. Інститут археології не має стосунку до того, в якому стані зараз перебувають людські рештки. Відповідальність лежить на органах місцевої влади. Ми закликаємо до цивілізованого вирішення — перепоховання та відновлення наукової присутності археологів на Подолі".

 

Як звільняли Харків у серпні 1943-го

Німці атакували на світанку 29 серпня 1943-го позиції 69-ї армії. До вечора стало очевидно, що це відволікаючий маневр для забезпечення відступу військ із Харкова та його передмість. Вже до вечора цього дня, не зустрічаючи значного опору, були звільнені Люботин, Гіївка, Березове, Південний, Пісочин, Нова Баварія, станція Основа, Високий. Саме цей день і треба вважати датою визволення Харкова.

Українське державотворення літа 1941-го. Міфи та факти

Сам факт відновлення української влади після тривалої окупації мав суттєвий вплив на свідомість населення. Історик та дисидент, уродженець Волині Валентин Мороз згадував: "Перша половина мого життя була сформована двома прапорами під час проголошення української самостійності в 1941 році. Ці два українські прапори в рідному селі збереглися на ціле життя, давали вогонь витерпіти і перемогти".

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.