На території колишньої бази Інституту археології НАН України виявили людські останки

Інститут археології НАН України повідомляє: людські рештки, знайдені біля колишньої археологічної бази на Подолі - залишки Щекавицького кладовища, які раніше досліджувалися археологами та антропологами.

Згідно з офіційним роз'ясненням Київського науково-методичного центру по охороні, реставрації та використанню пам'яток історії, культури і заповідних територій (КНМЦ) та Державного історико-архітектурного заповідника (ДІАЗ) "Стародавній Київ", знайдені кістки — археологічні знахідки з давніх розкопок. 

"Велика кількість людських кістяків, зібраних під час численних археологічних досліджень у Києві залишилася у великому контейнері на подвір'ї. Кількість людських кісток там неймовірна – понад 10 тон. Це переважно людські кістяки із розкопок на схилі гори Щекавиці, де колись було розташоване кладовище. Їх понад тисяча!", - пояснюють у ДІАЗ "Стародавній Київ"

Будинок на вул. Сковороди, 9-Б, біля якого знайшли контейнер із людськими кістками, розташований на території ДІАЗ та перебуває на балансі КНМЦ. Раніше у будівлі  працювала Подільська археологічна експедиція Інституту археології НАН України, яка функціонувала тут у 1984–2021 роках. Згодом у зв'язку із закриттям будівлі на реставрацію, Інститут остаточно витіснили з приміщення. 

"Археологи втратили доступ до решток, що зберігалися в підвалі. Їх перенесли в металевий контейнер, наданий структурою КМДА. Відтоді всю відповідальність за їх стан та збереження несе Департамент охорони культурної спадщини КМДА", — пояснюють в Інституті археології НАН України .

Як пояснили в Інституті археології, ці кістки — переважно з поховань, виявлених на схилах гори Щекавиці, де в минулому розташовувалося кладовище. Археологи зазначили, що рештки вже вивчені, не становлять наукової цінності й мають бути перепоховані:

"Фахівці вже неодноразово пропонували перепоховати ці рештки — як це прийнято у світовій археологічній практиці. Інститут звертався до Міністерства культури, адже згідно з законом, навіть такі рештки вважаються частиною музейного фонду. Інститут археології не має стосунку до того, в якому стані зараз перебувають людські рештки. Відповідальність лежить на органах місцевої влади. Ми закликаємо до цивілізованого вирішення — перепоховання та відновлення наукової присутності археологів на Подолі".

 

Прапори УНР у Севастополі: правда, яку намагалися стерти з історії

Крим вже був українським — і ми вже його визволяли. 1918 рік, прапори УНР у Севастополі, добровольці, які ішли в бій із романтикою в серці. Про той забутий тріумф і його значення для сучасної боротьби розповідає історик Сергій Громенко, кандидат історичних наук, автор книги "Забута перемога. Кримська операція Петра Болбочана".

Биківнянський меморіал: пам'ять про вбитих заради живих

30 квітня 1995 року громадський діяч, один із фундаторів Українського товариства "Меморіал", багаторічний дослідник Биківні Микола Лисенко занотував у своєму щоденнику: "30-го, в неділю, відбулося відкриття Меморіального комплексу на Биківнянських могилах. Це за поданням т-ва "Меморіал" та інституту історії України. Відкривав Київський мер Леонід Косаківський, але людей було небагато. Ми були там усією родиною з 9 до 13 год."

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.