До Національного художнього музею України картину, викрадену під час Другої світової війни

Українська зовнішня розвідка повернула Національному художньому музею України картину "Жіночий портрет" Владислава Галімського 1898 року, яку незаконно вивезли під час Другої світової війни.

Про це повідомили на сайті Служби зовнішньої розвідки України.

Робота Галімського була виявлена у 2018 році серед лотів на напівлегальному аукціоні в одній із європейських країн, звідки згодом і була продана, дані про покупця не розголошувалися. Після ретельного збору доказів вдалося підтвердити, що йдеться саме про втрачену роботу з колекції НХМУ. "Жіночий портрет" був ідентифікований: опис, розміри та зображення збігалися з обліковими документами музею та довоєнними фотографіями.

Силами та засобами Служби зовнішньої розвідки України було проведено багатоходову операцію для повернення культурної цінності до нашої держави. Зокрема було встановлено місцеперебування картини та осіб, причетних до незаконного вивезення її до третьої країни.

Виявлено, що покупцем є громадянин республіки білорусь, тісно пов'язаний із режимом лукашенка. Він був обізнаний, що картина є вкраденою і її розшукує Україна, проте відмовлявся повертати "Жіночий портрет" законним власникам. Завдяки заходам СЗРУ, що тривали понад рік, через представлення неспростовних доказів належності мистецького твору до української культурної спадщини, твір Владислава Галімського вдалося повернути у власність НХМУ.

"Аукціон був напівлегальним, а покупець — анонімним. Ми простежили шлях картини після аукціону, знайшли покупця і після довгих перемовин повернули твір до музею", — розповів представник Служби зовнішньої розвідки Олег Александров.

Тепер "Жіночий портрет" експонується в НХМУ і буде доступний для огляду протягом місяця.

За часів Другої світової війни лише з колекції Національного художнього музею України було вивезено понад 65 тисяч одиниць зберігання - живопису, графіки, скульптури, декоративно-прикладного мистецтва, бібліотечних та архівних фондів.

 

Міф про "віроломний напад". Документи з архіву СБУ

"Прибулі у прикордонну смугу німецькі солдати [...] розповсюджують чутки, що командування німецької армії має намір захопити Західну Україну [...]. Виступ німецьких військ проти Радянського Союзу має відбутися після закінчення дощів, як тільки встановиться погода"

Суд над дітьми. Ольга Попадин – про молодь ОУН, два арешти і розстріл друзів

17-річна гімназистка зі Львова Ольга Попадин була однією з підсудних на "Процесі 59-ти". Енкаведисти не робили жодних пільг неповнолітнім — лупцювали, знущалися. Про це пані Ольга розповідала в інтерв'ю "Локальній історії". З її спогадів, показова розправа обернулася на протест — молоді арештанти під час суду заманіфестували несприйняття окупаційної влади, а оголошення вироку зустріли виконанням українського гімну.

Антон Дробович: "Пам'ятання — це спротив забуттю"

Інтерв’ю з науковцем, громадським діячем Антоном Дробовичем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

Як витримати тиск КДБ і навіть його висміювати? Досвід Натана Щаранського із книжки "Не злякаюся зла"

У травні 2025 році, через майже 40 років з дня написання, книга радянського дисидента Натана Щаранського "Не злякаюся зла" вийшла українською мовою. Уперше вона була надрукована англійською у 1988-му. У передмові до українського видання Щаранський, який за ці роки встиг стати відомим політичним та державним діячем в Ізраїлі, зазначив: в Україні книга повертається до свого початково призначення — допомагати людям у боротьбі.