До Національного художнього музею України картину, викрадену під час Другої світової війни

Українська зовнішня розвідка повернула Національному художньому музею України картину "Жіночий портрет" Владислава Галімського 1898 року, яку незаконно вивезли під час Другої світової війни.

Про це повідомили на сайті Служби зовнішньої розвідки України.

Робота Галімського була виявлена у 2018 році серед лотів на напівлегальному аукціоні в одній із європейських країн, звідки згодом і була продана, дані про покупця не розголошувалися. Після ретельного збору доказів вдалося підтвердити, що йдеться саме про втрачену роботу з колекції НХМУ. "Жіночий портрет" був ідентифікований: опис, розміри та зображення збігалися з обліковими документами музею та довоєнними фотографіями.

Силами та засобами Служби зовнішньої розвідки України було проведено багатоходову операцію для повернення культурної цінності до нашої держави. Зокрема було встановлено місцеперебування картини та осіб, причетних до незаконного вивезення її до третьої країни.

Виявлено, що покупцем є громадянин республіки білорусь, тісно пов'язаний із режимом лукашенка. Він був обізнаний, що картина є вкраденою і її розшукує Україна, проте відмовлявся повертати "Жіночий портрет" законним власникам. Завдяки заходам СЗРУ, що тривали понад рік, через представлення неспростовних доказів належності мистецького твору до української культурної спадщини, твір Владислава Галімського вдалося повернути у власність НХМУ.

"Аукціон був напівлегальним, а покупець — анонімним. Ми простежили шлях картини після аукціону, знайшли покупця і після довгих перемовин повернули твір до музею", — розповів представник Служби зовнішньої розвідки Олег Александров.

Тепер "Жіночий портрет" експонується в НХМУ і буде доступний для огляду протягом місяця.

За часів Другої світової війни лише з колекції Національного художнього музею України було вивезено понад 65 тисяч одиниць зберігання - живопису, графіки, скульптури, декоративно-прикладного мистецтва, бібліотечних та архівних фондів.

 

Від радіокерованої яхти до голосу в окупованих Олешках: 10 історій Українського радіо, які вас здивують

16 листопада 1924-го вийшла в ефір перша передача Українського радіо. Відтоді воно встигло пережити зміни державних устроїв, сталінські репресії й радянську цензуру, Другу світову, боротьбу за незалежність та українські революції, реформу Суспільного мовлення. Радіо декілька разів переїжджало з міста в місто, працювало з поїзда, підвалів і бомбосховищ, змінювало техніку й формати, і при цьому продовжує безперервно мовити — доносячи життєво необхідну інформацію до мешканців окупованих Олешок, розважаючи нас під час блекаутів, об'єднуючи навколо мови українців на всіх континентах через Радіодиктант.

Микола Руденко: "Ми стали першою групою, яка відкинула методи підпільної боротьби та виступила на повний голос"

9 листопада 2026-го відзначаємо 50-ту річницю з дня заснування Української Гельсінської групи сприяння виконанню Гельсінських угод – першої правозахисної організації в радянській Україні, яка відіграла історичну роль у боротьбі за права людини та незалежність нашої держави. Поява такої спільноти в умовах жорсткого придушення державою будь-яких проявів інакодумства стала можливою завдяки підписанню керівництвом СРСР Заключного акта Гельсінської наради з питань безпеки та співробітництва в Європі. Радянський Союз пішов на цей крок в обмін на міжнародне визнання своїх післявоєнних кордонів.

«Він весь час мене розпитував, коли десь побачить ґрати, то питав: "Мамо, це тюрма?"» До 90-річчя незламної Надії Світличної

1972-го Надія Світлична працювала у бібліотеці Київського холодокомбінату, а про її відсутність на робочому місці сповіщала картка на дверях: "Викликали на допит у КГБ". На допитах Світлична трималась безкомпромісно, а коли слідчий намагався вплинути, маніпулюючи материнськими почуттями (синові Яремі виповнилось лише 2 роки), домагаючись, щоб визнала: твори, які вилучили – антирадянські, Надія Світлична відповідала твердо: "Прошу припинити цю торгівлю і ведіть у камеру, якщо арештували".

Перший з українців у США, який став професором університету і доктором філософії

У списку "українських антирадянських діячів в Америці", складеному органами одпу срср у 1929 році, під номером 24 значиться Олександр Неприцький-Грановський. На той час він був першим із українців у США, хто здобув ступінь доктора філософії в галузі біологічних наук і звання професора американського університету. Таких, як він – успішних, авторитетних, перспективних діячів, – чекісти ставили на оперативний облік, збирали на них досьє і з урахуванням отриманої інформації приймали рішення, що з ними робити далі.