Меморіальні заходи до Дня пам’яті жертв геноциду кримськотатарського народу

У Меджлісі оприлюднили план проведення меморіальних заходів до Дня пам’яті жертв геноциду кримськотатарського народу.

Про це повідомляє Меджліс кримськотатарського народу.

З 16 по 19 травня у сквері Миру в Києві (станція метро "Либідська") біля Меморіалу пам'яті жертв геноциду кримськотатарського народу організована інформаційна інсталяція. Протягом дня 18 травня всі охочі зможуть долучитися до вшанування жертв геноциду кримськотатарського народу. Зокрема, заплановано написання листів "До вільного Криму", розміщення стенду з роздатковими матеріалами, безперервний показ фільмів та відеороликів відповідної тематики на екрані в сквері поблизу меморіалу.

У сквері Миру 18 травня також відбудеться публічний меморіальний захід за участю кримськотатарської та української громади, зокрема молоді. Заплановані виступи посадовців, політиків, духовних осіб, громадських діячів. Протягом дня відбуватимуться акції із запаленням свічок у формі кримськотатарської тамги для вшанування пам'яті жертв геноциду кримськотатарського народу.

У Національній філармонії України в неділю о 19:00 відбудеться концерт "Мій Крим", під час якого буде виконана Симфонія №1 Ельвіри Емір, а також відбудеться фортепіанний концерт Усеїна Бекірова у супроводі Академічного симфонічного оркестру Національної філармонії України під диригентством Ділявера Османа.

19 травня запланований виїзний просвітницький захід у Новопечерській школі. Зокрема, відбудеться показ документальної стрічки "1944"; експозиція на основі художніх робіт Садих Аджи-Селіма; родинні історії про депортацію вихованців "Birlik School".

Того ж дня просвітницький захід для молоді про досвід передачі історій з депортації від старшого покоління до молодшого відбудеться в ресторані кримськотатарської кухні Selyam у Києві.

Як повідомлялося, День пам'яті жертв геноциду кримськотатарського народу відзначається щороку 18 травня, у річницю депортації 1944 року. Започаткований 12 листопада 2015 року постановою Верховної Ради. Тією ж постановою ВР визнала депортацію кримськотатарського народу актом геноциду.

 

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.

Міф та апологія Дмитра Яворницького

Дмитра Яворницького вважають чи не найбільш дослідженою постаттю серед українських істориків: за кількістю написаних про нього книжок, статей та знятих фільмів він йде пліч-о-пліч хіба що з Володимиром Антоновичем і Михайлом Грушевським. Парадокс Яворницького полягає в тому, що кількість написаного про нього прямо пропорційна зміфологізованості його життєпису.

Американський спокій під радянську балалайку

Менш ніж за місяць до проголошення незалежності України, 1 серпня 1991 року, президент США Джордж Буш-старший виступив у Верховній Раді УРСР. Промова американського президента відома як "Chicken Kiev Speech", викликала гостру реакцію як у західній пресі, так і в Україні.