Меморіальні заходи до Дня пам’яті жертв геноциду кримськотатарського народу

У Меджлісі оприлюднили план проведення меморіальних заходів до Дня пам’яті жертв геноциду кримськотатарського народу.

Про це повідомляє Меджліс кримськотатарського народу.

З 16 по 19 травня у сквері Миру в Києві (станція метро "Либідська") біля Меморіалу пам'яті жертв геноциду кримськотатарського народу організована інформаційна інсталяція. Протягом дня 18 травня всі охочі зможуть долучитися до вшанування жертв геноциду кримськотатарського народу. Зокрема, заплановано написання листів "До вільного Криму", розміщення стенду з роздатковими матеріалами, безперервний показ фільмів та відеороликів відповідної тематики на екрані в сквері поблизу меморіалу.

У сквері Миру 18 травня також відбудеться публічний меморіальний захід за участю кримськотатарської та української громади, зокрема молоді. Заплановані виступи посадовців, політиків, духовних осіб, громадських діячів. Протягом дня відбуватимуться акції із запаленням свічок у формі кримськотатарської тамги для вшанування пам'яті жертв геноциду кримськотатарського народу.

У Національній філармонії України в неділю о 19:00 відбудеться концерт "Мій Крим", під час якого буде виконана Симфонія №1 Ельвіри Емір, а також відбудеться фортепіанний концерт Усеїна Бекірова у супроводі Академічного симфонічного оркестру Національної філармонії України під диригентством Ділявера Османа.

19 травня запланований виїзний просвітницький захід у Новопечерській школі. Зокрема, відбудеться показ документальної стрічки "1944"; експозиція на основі художніх робіт Садих Аджи-Селіма; родинні історії про депортацію вихованців "Birlik School".

Того ж дня просвітницький захід для молоді про досвід передачі історій з депортації від старшого покоління до молодшого відбудеться в ресторані кримськотатарської кухні Selyam у Києві.

Як повідомлялося, День пам'яті жертв геноциду кримськотатарського народу відзначається щороку 18 травня, у річницю депортації 1944 року. Започаткований 12 листопада 2015 року постановою Верховної Ради. Тією ж постановою ВР визнала депортацію кримськотатарського народу актом геноциду.

 

Ігор Калинець: «Для мене поезія мала бути загадкою, яку слід відгадати, розшифрувати"

Іноді мене запитують, чи я шкодую, що моє життя так склалося. Мені здається, що ні. Не мало б воно тоді смислу, якби я не перейшов через те все, якби не було тих 60-х, ув’язнення у 70-ті, того піднесення національного — всі ті події допомогли мені відчути, що я щось значу, що я щось зробив, що я комусь потрібен власне таким, яким я є в даний момент. Мені здається, що то і є сенс мого життя.

Петро Франко. Таємниці життя і смерті

28 червня 1890 року народився наймолодший із трьох синів Івана Франка – Петро. В історію визвольної боротьби він увійшов як один із засновників української скаутської організації "Пласт", хоробрий старшина Легіону Українських січових стрільців, командант летунського відділу Української Галицької армії. Для сталінського ж режиму він став небезпечним ворогом народу, якого ліквідували, ймовірно, у перші дні німецько-радянської війни.

Напади Бурундая та їхні наслідки. Уривок із книги "Король Руси Данило Романович" Даріуша Домбровського

Данило Романович, перший король Руси, – одна з головних постатей історії України. Подолавши численних внутрішніх та зовнішніх ворогів, Данило утвердився як один із найвпливовіших володарів Центрально-Східної Європи. Книжка Даріуша Домбровського – найповніша сьогодні біографія Данила Романовича. Ґрунтуючись на багатьох джерелах, автор не лише докладно реконструює життєвий шлях цього видатного державця, а й переконливо вписує його постать у європейський політичний ландшафт.

Суд над дітьми. Ольга Попадин – про молодь ОУН, два арешти і розстріл друзів

17-річна гімназистка зі Львова Ольга Попадин була однією з підсудних на "Процесі 59-ти". Енкаведисти не робили жодних пільг неповнолітнім — лупцювали, знущалися. Про це пані Ольга розповідала в інтерв'ю "Локальній історії". З її спогадів, показова розправа обернулася на протест — молоді арештанти під час суду заманіфестували несприйняття окупаційної влади, а оголошення вироку зустріли виконанням українського гімну.