Меморіальні заходи до Дня пам’яті жертв геноциду кримськотатарського народу

У Меджлісі оприлюднили план проведення меморіальних заходів до Дня пам’яті жертв геноциду кримськотатарського народу.

Про це повідомляє Меджліс кримськотатарського народу.

З 16 по 19 травня у сквері Миру в Києві (станція метро "Либідська") біля Меморіалу пам'яті жертв геноциду кримськотатарського народу організована інформаційна інсталяція. Протягом дня 18 травня всі охочі зможуть долучитися до вшанування жертв геноциду кримськотатарського народу. Зокрема, заплановано написання листів "До вільного Криму", розміщення стенду з роздатковими матеріалами, безперервний показ фільмів та відеороликів відповідної тематики на екрані в сквері поблизу меморіалу.

У сквері Миру 18 травня також відбудеться публічний меморіальний захід за участю кримськотатарської та української громади, зокрема молоді. Заплановані виступи посадовців, політиків, духовних осіб, громадських діячів. Протягом дня відбуватимуться акції із запаленням свічок у формі кримськотатарської тамги для вшанування пам'яті жертв геноциду кримськотатарського народу.

У Національній філармонії України в неділю о 19:00 відбудеться концерт "Мій Крим", під час якого буде виконана Симфонія №1 Ельвіри Емір, а також відбудеться фортепіанний концерт Усеїна Бекірова у супроводі Академічного симфонічного оркестру Національної філармонії України під диригентством Ділявера Османа.

19 травня запланований виїзний просвітницький захід у Новопечерській школі. Зокрема, відбудеться показ документальної стрічки "1944"; експозиція на основі художніх робіт Садих Аджи-Селіма; родинні історії про депортацію вихованців "Birlik School".

Того ж дня просвітницький захід для молоді про досвід передачі історій з депортації від старшого покоління до молодшого відбудеться в ресторані кримськотатарської кухні Selyam у Києві.

Як повідомлялося, День пам'яті жертв геноциду кримськотатарського народу відзначається щороку 18 травня, у річницю депортації 1944 року. Започаткований 12 листопада 2015 року постановою Верховної Ради. Тією ж постановою ВР визнала депортацію кримськотатарського народу актом геноциду.

 

Міф про "віроломний напад". Документи з архіву СБУ

"Прибулі у прикордонну смугу німецькі солдати [...] розповсюджують чутки, що командування німецької армії має намір захопити Західну Україну [...]. Виступ німецьких військ проти Радянського Союзу має відбутися після закінчення дощів, як тільки встановиться погода"

Суд над дітьми. Ольга Попадин – про молодь ОУН, два арешти і розстріл друзів

17-річна гімназистка зі Львова Ольга Попадин була однією з підсудних на "Процесі 59-ти". Енкаведисти не робили жодних пільг неповнолітнім — лупцювали, знущалися. Про це пані Ольга розповідала в інтерв'ю "Локальній історії". З її спогадів, показова розправа обернулася на протест — молоді арештанти під час суду заманіфестували несприйняття окупаційної влади, а оголошення вироку зустріли виконанням українського гімну.

Антон Дробович: "Пам'ятання — це спротив забуттю"

Інтерв’ю з науковцем, громадським діячем Антоном Дробовичем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

Як витримати тиск КДБ і навіть його висміювати? Досвід Натана Щаранського із книжки "Не злякаюся зла"

У травні 2025 році, через майже 40 років з дня написання, книга радянського дисидента Натана Щаранського "Не злякаюся зла" вийшла українською мовою. Уперше вона була надрукована англійською у 1988-му. У передмові до українського видання Щаранський, який за ці роки встиг стати відомим політичним та державним діячем в Ізраїлі, зазначив: в Україні книга повертається до свого початково призначення — допомагати людям у боротьбі.