Меморіальні заходи до Дня пам’яті жертв геноциду кримськотатарського народу

У Меджлісі оприлюднили план проведення меморіальних заходів до Дня пам’яті жертв геноциду кримськотатарського народу.

Про це повідомляє Меджліс кримськотатарського народу.

З 16 по 19 травня у сквері Миру в Києві (станція метро "Либідська") біля Меморіалу пам'яті жертв геноциду кримськотатарського народу організована інформаційна інсталяція. Протягом дня 18 травня всі охочі зможуть долучитися до вшанування жертв геноциду кримськотатарського народу. Зокрема, заплановано написання листів "До вільного Криму", розміщення стенду з роздатковими матеріалами, безперервний показ фільмів та відеороликів відповідної тематики на екрані в сквері поблизу меморіалу.

У сквері Миру 18 травня також відбудеться публічний меморіальний захід за участю кримськотатарської та української громади, зокрема молоді. Заплановані виступи посадовців, політиків, духовних осіб, громадських діячів. Протягом дня відбуватимуться акції із запаленням свічок у формі кримськотатарської тамги для вшанування пам'яті жертв геноциду кримськотатарського народу.

У Національній філармонії України в неділю о 19:00 відбудеться концерт "Мій Крим", під час якого буде виконана Симфонія №1 Ельвіри Емір, а також відбудеться фортепіанний концерт Усеїна Бекірова у супроводі Академічного симфонічного оркестру Національної філармонії України під диригентством Ділявера Османа.

19 травня запланований виїзний просвітницький захід у Новопечерській школі. Зокрема, відбудеться показ документальної стрічки "1944"; експозиція на основі художніх робіт Садих Аджи-Селіма; родинні історії про депортацію вихованців "Birlik School".

Того ж дня просвітницький захід для молоді про досвід передачі історій з депортації від старшого покоління до молодшого відбудеться в ресторані кримськотатарської кухні Selyam у Києві.

Як повідомлялося, День пам'яті жертв геноциду кримськотатарського народу відзначається щороку 18 травня, у річницю депортації 1944 року. Започаткований 12 листопада 2015 року постановою Верховної Ради. Тією ж постановою ВР визнала депортацію кримськотатарського народу актом геноциду.

 

"Ми створюємо культуру пам’яті в Україні", - Гаяне Авакян

Інтерв’ю зі співзасновницею Платформи пам’яті "Меморіал" Гаяне Авакян для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

Перешкодити єднанню ОУН із сіоністами. "Активні заходи" кдб

На початку 1970-х років із закордонних резидентур кдб срср надійшла низка документів, у яких зверталася увага на нову тенденцію в середовищі емігрантських центрів. Йшлося про те, що оунівці і сіоністи, попри здавалося б ідеологічні та інші розбіжності, почали об’єднуватися для спільної боротьби проти політики срср. Про те, як кдб намагався перешкодити такому єднанню, розповідають розсекречені документи з архіву Служби зовнішньої розвідки України.

Полон як тінь війни

Українська історія нерозривно пов'язана з війнами й боротьбою за незалежність. В усіх цих конфліктах українці опинялися в полоні: від часів визвольних змагань початку ХХ століття до сучасної війни проти Росії. Тема полону є не лише правовою чи військовою проблемою, а й історико-культурним дзеркалом епохи: вона відображає стан гуманістичних цінностей, культуру дотримання міжнародних норм і характер політичних режимів.

Тімоті Снайдер: Глобальна ініціатива у пошуках історичної правди

"Історія не є воюючою стороною. Завдання будь-якої серйозної історії, включно з таким проєктом як цей, — дійти до правди. А правда завжди цікавіша за міф. Правда демократична в той спосіб, у який міф бути не може, бо міф вимагає покори, міф вимагає відсутності сумнівів. Історична правда нагадує нам, що життя — це не стільки впевненість у чомусь хибному, скільки постійно зростаюче знання про різні речі, які можуть бути правдивими. Тому я не сумніваюся, що наприкінці цього проєкту люди в Україні і по всьому світі, будуть набагато краще підготовлені до боротьби з російською пропагандою, ніж зараз".