У Конгресі США Ліну Костенко нагородили медаллю митрополита Андрея Шептицького

Церемонія нагородження відбулася 30 квітня у Капітолії у Вашинґтоні.

Медаллю імені Митрополита Андрея Шептицького нагороджуються видатні особистості, які внесли вагомий вклад у справу зміцнення і поглиблення відносин між українським та єврейським народами.

Цьогоріч лауреатами нагороди стали українська поетеса Ліна Костенко та французький філософ, режисер і письменник Бернар-Анрі Леві. Ліна Костенко приєдналася до церемонії онлайн із Києва.

"Ви, можливо, знаєте, що я політичної біжутерії не ношу, але нагорода імені Шептицького — це особлива нагорода. Це знак солідарності, знак взаєморозуміння, якоїсь високої причетності до найшляхетніших людських цінностей. Через те я приймаю цю нагороду з глибокою вдячністю", — сказала українська поетеса.

Бернар-Анрі Леві прибув на церемонію особисто. За два дні до події він перебував на Донеччині — в Торецьку та Покровську. За час повномасштабного вторгнення Леві зняв три документальні фільми про спротив українців російській навалі, вихід четвертої стрічки очікується влітку 2025 року.

"І Ліну Костенко, і Бернара-Анрі Леві, і Андрея Шептицького об'єднує одна спільна і цінна якість: сміливість говорити правду. Про права людини як такі, і про права українського та єврейського народів, зокрема", – зазначив президент Єврейської конфедерації України Борис Ложкін.

Нагороду імені Шептицького засновано у 2012 році. У 2013-му ініціативу підтримала канадська організація Українсько-Єврейська Зустріч. Нагорода вшановує митрополита Андрея Шептицького – главу Української греко-католицької церкви у 1901–1944 роках. У роки Другої світової війни він рятував єврейське населення Заходу України від нацистських переслідувань, переховуючи людей у монастирях та у власній резиденції.

 

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.

Міф та апологія Дмитра Яворницького

Дмитра Яворницького вважають чи не найбільш дослідженою постаттю серед українських істориків: за кількістю написаних про нього книжок, статей та знятих фільмів він йде пліч-о-пліч хіба що з Володимиром Антоновичем і Михайлом Грушевським. Парадокс Яворницького полягає в тому, що кількість написаного про нього прямо пропорційна зміфологізованості його життєпису.

Американський спокій під радянську балалайку

Менш ніж за місяць до проголошення незалежності України, 1 серпня 1991 року, президент США Джордж Буш-старший виступив у Верховній Раді УРСР. Промова американського президента відома як "Chicken Kiev Speech", викликала гостру реакцію як у західній пресі, так і в Україні.