АНОНС: Відкриття виставки "Мазепа. Стратегія європейської України"

З 24 травня Національний заповідник "Києво-Печерська лавра" презентує масштабну виставку "Мазепа. Стратегія європейської України". Усі зібрані тут документи та артефакти підтверджують те, що Україна завжди була частиною Європи.

Про це повідомили у Національному заповіднику Києво-Печерська лавра.

Боротьба Івана Мазепи за свободу і права козацької держави є історичним прецедентом, що набуває нового змісту в сучасному контексті. Як і триста років тому, російський агресор намагається вирвати Україну з європейського простору, знищити її ідентичність.

На виставці "Мазепа. Стратегія європейської України" представлені пам'ятки, повʼязані з легендарним гетьманом, його добою, політичними та духовними орієнтирами тогочасної України. Тут можна побачити унікальні історичні документи, твори мистецтва, коштовності, зброю, предмети розкоші та вбрання козацької старшини, стародруки та інші предмети, що розкривають Україну епохи Івана Мазепи, її базові цінності європейської держави.

Виставка розгорнута у семи залах 4-го корпусу Лаври (Келії соборних старців), кожен з яких розповідає окрему частину великої європейської історії України – від освітніх та правових традицій до мистецтва й побуту козацької старшини.

Втілення цього великого виставкового проєкту стало можливим завдяки долученню партнерів: Скарбниці Національного музею історії України, Національного музею історії України, Національного архітектурно-історичного заповідника "Чернігів стародавній", Чернігівського обласного історичного музею ім. В. В. Тарновського, Національного заповідника "Хортиця", Національного історико-культурного заповідника "Гетьманська столиця", Національної бібліотеки України ім. В. І. Вернадського, Центрального державного історичного архіву України, м. Київ.

Дата відкриття: 24 травня 2025 року

Де: 4-й корпус, Національний заповідник "Києво-Печерська лавра"

 

Як звільняли Харків у серпні 1943-го

Німці атакували на світанку 29 серпня 1943-го позиції 69-ї армії. До вечора стало очевидно, що це відволікаючий маневр для забезпечення відступу військ із Харкова та його передмість. Вже до вечора цього дня, не зустрічаючи значного опору, були звільнені Люботин, Гіївка, Березове, Південний, Пісочин, Нова Баварія, станція Основа, Високий. Саме цей день і треба вважати датою визволення Харкова.

Українське державотворення літа 1941-го. Міфи та факти

Сам факт відновлення української влади після тривалої окупації мав суттєвий вплив на свідомість населення. Історик та дисидент, уродженець Волині Валентин Мороз згадував: "Перша половина мого життя була сформована двома прапорами під час проголошення української самостійності в 1941 році. Ці два українські прапори в рідному селі збереглися на ціле життя, давали вогонь витерпіти і перемогти".

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.